Електронний лікарняний, термін призначення допомогиimages 3

Управління Держпраці у Полтавській області інформує, що Е-лікарняний – електронний документ, що засвідчує факт тимчасової непрацездатності особи. З 1 жовтня 2021 року усі заклади охорони здоров'я України перейшли на оформлення електронних лікарняних.

Як роботодавцю з’ясувати, є е-лікарняний первинним чи продовженням?

Роботодавець оплачує лише перші п’ять днів одного випадку тимчасової непрацездатності свого працівника незалежно від кількості лікарняних листків, якими його оформлено. Тож страхувальнику важливо знати, чи є різні лікарняні виданими в межах одного страхового випадку.

У паперових листках непрацездатності на бланку наявна відмітка «первинний» або «продовження», однак в е-лікарняних така позначка відсутня.

На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, в порядку черговості формуються е-лікарняні, кожен наступний з яких створюється як продовження першого та разом складають один страховий випадок.

269670179 302955198459813 8784513858519865719 nЛубенський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській  області очолив Скічко Петро Анатолійович.

Офіційне представлення відбулося 24 січня 2022 року керівником поліції Полтавської області Євгеном Рогачовим , за участі заступника голови Лубенської районної ради Оксани Цимбал, голови Лубенської райдержадміністрації Сергія Сіряченка, першого заступника269678929 302955195126480 2772801251070968228 n міського голови Лубенської ТГ Олега Соболєва, керівника місцевої прокуратури Івана Кінаша та представників силових структур Лубенського району.

Присутні привітали нового очільника Лубенської поліції висловили сподівання, що під його керівництвом районний відділ матиме значні досягнення в боротьбі зі злочинністю та побажали невичерпної енергії, наполегливості, професійних успіхів.

В свою чергу Петро Анатолійович висловив слова подяки за вітання і виявлену довіру та запевнив присутніх, що у спільній співпраці зробить усе від нього залежне задля покращення ситуації в місті і районі, аби жителі Лубенщини почували себе захищеними.

272093812 302980411790625 3442716325167567109 n272153436 302955178459815 6011157489760459121 n

 

УСТІЛОВСЬКАУКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N27/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України» за особистий внесок у розвиток освіти Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня Соборності України УСТІЛОВСЬКІЙ Тетяні Олексіївні, вчителю-методисту Гребінківської гімназії Гребінківської міської ради, Полтавської області присвоєно почесне звання "ЗАСЛУЖЕНИЙ ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНИ". https://www.president.gov.ua/documents/272022-41209
Щиро вітаємо з отриманням високої державної нагороди України!
Бажаємо подальших професійних успіхів на благо української освіти.
Зичимо доброго здоров’я, невичерпної енергії, натхнення та благополуччя! Нехай завжди на життєвому шляху зустрічаються люди віддані, вірні і справді гідні Вашої поваги.
З повагою,
Голова Лубенської районної ради Тетяна КАЧАНЕНКО
Депутатський корпус районної ради
269444002 301227751965891 6555020473242065424 n22 січня 2022 року будемо відзначати 103-тю річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України. Нагадаємо всім землякам, що сила нації в єдності! Отже, до вашої уваги цікаві факти про цей день.
1. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
2. Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. У 1895 році у праці «Україна irredenta» Юліан написав, що прапором української буржуазії є «вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».269611569 301227745299225 6553490863215298218 n
3. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник, підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився, затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й досі лишається загадкою.
4. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. 269691897 301227748632558 4243537749719741258 nЦе вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.
5. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки. Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт був підписаний.
6. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.272174744 301227821965884 4741002771116632907 n
7. У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році указом президента Віктора Януковича День соборності 22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже у 2014 році після його втечі.
8. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.
9. Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.
10. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання українців, проходять молебні за Українську державу.
МОНАСТИРПереможцем номінації “Найкраща фотографія Полтавської області 2021” в українській частині найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки” стало аерофото Мгарського Спасо-Преображенського монастиря фотографині Катерини Поліщук.
Мета конкурсу “Вікі любить пам’ятки” — отримати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу під вільною ліцензією для ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей з усього світу. А також привернути увагу українців до культурної спадщини, пізнати забуті та маловідомі сторінки своєї історії.
Преображенський Мгарський чоловічий монастир заснували 1619 року на кошти княгині Раїни Могилянки Вишневецької. Населення монастиря складалося здебільшого з колишніх запорозьких козаків. Монастир існував до 6 серпня 1919 року, коли більшовики розстріляли ченців на чолі з ігуменом Амвросієм. Пізніше на території колишнього монастиря була дитяча колонія, дисциплінарний батальйон, військові склади, а пізніше споруду передали під піонерський табір. У травні 1993 року в Мгарській обителі відновили чоловічий монастир.
У списку пам’яток Полтавської області 3404 об’єкти, з них трохи більше половини — 1806 пам’яток вже мають фото у Вікісховищі (53%).
Цього року 25 конкурсантів завантажили 1083 фото 368 об’єктів культурної спадщини (з них світлини 89 пам’яток — завантажені вперше). Усього за час проведення конкурсу у номінації брали участь 244 автори.