ПАМ’ЯТАЄМО! ШАНУЄМО
ЦЬОГО ДНЯ У 2016 РОЦІ ВІДДАВ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ:
Молодший сержант, командир відділення, підрозділ: 14-й окремий мотопіхотний батальйон (72-а окрема механізована бригада
Авраменко Олександр Іванович.
Загинув 25 лютого 2016 р. від кулі снайпера поблизу села Гранітне (Волноваський район) Донецької області.
Сімейний стан: Залишилися батьки.
Місце поховання: смт. Ромодан, Миргородський район, Полтавська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 9.
Указом Президента України № 132/2016 від 8 квітня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Герою слава та вічна пам’ять
Війна – це страшне слово, і ще страшніше те зло, яке вона означає
Війна – це страшне слово, і ще страшніше те зло, яке вона означає.
Рік тому о 4:55 ранку 24 лютого Україна здригнулася від перших ворожих ракет на своїй території – Путін почав повномасштабну війну. Від звуків вибухів прокинулися жителі багатьох українських міст, зокрема Харкова, Одеси та Києва.
Цей рік був сповнений важливих дат. Багато з них нагадують про трагедії, деякі – про переломні події.
Ми вчилися жити під звуки сирен, піклуватися про себе і близьких, шукати безпечні місця за кордоном або у власних помешканнях.
Одні дати затьмарювали інші і, ймовірно, кожен українець може назвати моменти, які за цей час запам’яталися найбільше.
Цей рік змінив наше життя і змусив весь світ повірити у силу і незламність українського народу..Ворожі обстріли цивільного населення та критичної інфраструктури, знущання над військовополоненими, мародерство, зґвалтування дітей, жінок, чоловіків та літніх людей, прицільні розстріли цивільних автівок евакуації та іноземних волонтерів, обстріли пологового будинку - ось такою побачив світ росію від 24 лютого. Сотні тисяч зламаних доль та смертей, які ми не маємо права пробачити.
Сьогодні Україна та її незламні воїни ведуть війну проти російського агресора і захищають не тільки себе, а й всі демократичні країни світу від наступу загарбницьких сил тиранії і диктатур.
Рік тому міжнародні експерти рахували дні-тижні, скільки буде жити наша держава. Пройшло 365 днів. І сьогодні вже міжнародні експерти рахують, скільки часу треба, щоб розвалилася російська імперія.
Ці міжнародні експерти рахували силу кількості танків, кількості зброї, але вони не врахували силу духу українців, який просто не вимірюється. Адже кожен, хто віддав своє життя за незалежність нашої держави, він своєю святістю скроплює цю землю, і вона має вже зовсім іншу силу. Наше військо - це не є 300-400 тисяч! Наше військо - це є 40 мільйонів людей! В нас є одна дорога – йти і Перемагати.
Сьогодні, коли розгортається український прапор, у світі всі знають, що це є прапор свободи. Сьогодні, коли в світі говорять «Україна» – це слово означає «Перемога». Ми платимо титанічну ціну за це – ми втрачаємо найдорожче, дорогих рідних наших Героїв. Велика вам подяка і низький уклін. Слава українському війську!
Росія повинна відповісти за кожне спалене українське місто і село. За кожне зруйноване життя. За кожну українську родину, знищену російськими ракетами, бомбами і мінами.
Вічна пам’ять усім, чиї життя забрав російський терор!Слава нашим воїнам! Слава кожному, хто зараз у бою! Всім, хто нам допомагає! Слава Україні!
Міжнародний день рідної мови
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу.
Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
З повагою,
голова Лубенської районної ради
Тетяна КАЧАНЕНКО
Депутати районної ради
День Пам'яті Героїв Небесної Сотні
20 січня - День Пам'яті Героїв Небесної Сотні.
Минає вже дев'ять років... Криваві лютневі дні 2014 року - болюча рана на тілі Матері - України... Але скільки б не пройшло часу ми не маємо права забути пекучий вогонь Майдану, не маємо права забути, пробачити.
З вірою в перемогу Добра та Справедливості, захищаючи Європейський вибір України, йшли у вічність Герої Революції Гідності, а потім Герої російсько - української війни... Вони віддавали життя за Україну з вірою що нарешті "...на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі..." І так обов'язково буде! ПЕРЕМОЖЕМО! УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!
Всім, хто віддав в ім’я Перемоги найдорожче, своє життя, світла та вічна пам’ять і шана.
ЩИРА ВДЯЧНІСТЬ ЗА ЗАХИСТ УКРАЇНИ!
З повагою,
голова Лубенської районної ради
Тетяна КАЧАНЕНКО
Депутати районної ради
День державного герба
19 лютого - День державного герба. Цього дня 1992 року золотий тризуб на синьому щиті офіційно став національним символом, який нині впізнають у всьому світі.
Тризуб завжди уособлював нерозривний зв’язок поколінь і славне історичне минуле української держави. У ньому закодована наша національна самобутність та ідентичність, прагнення до волі та незалежності, наша звитяга та наша генетична пам’ять.
Тризуб - це не просто зображення на нашому гербі. Він символ, який об'єднує нас у нашій боротьбі проти російського агресора та захищає нашу національну ідентичність.
Під синьо-жовтим стягом та із шевронами, на яких зображено Тризуб, Українські Воїни рішуче йдуть у бій за рідну землю. Нащадки великих князів та сміливих козаків, вони утверджують наше право на самостійне, щасливе і мирне життя.
Пам'ятаймо про українських Героїв, які захищають нашу країну та знають, що наші символи мають глибокий сенс.
Ми вистоїмо й обов’язково переможемо!
Слава Україні Слава її Героям
Слава її ГероямЗ повагою
Голова Лубенської районної ради
Тетяна КАЧАНЕНКО
Депутати районної ради