ЛУБЕНСЬКА РАЙОННА РАДА

Похований 4 квітня 2015-го у Тарандинцях.

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

 

 

 

             Минає вже дев'ять років... Криваві лютневі дні 2014 року - болюча рана на тілі Матері - України... Але скільки б не пройшло часу ми не маємо права забути пекучий вогонь Майдану, не маємо права забути, пробачити.

              З вірою в перемогу Добра та Справедливості, захищаючи Європейський вибір України, йшли у вічність Герої Революції Гідності, а потім Герої російсько - української війни... Вони віддавали життя за Україну з вірою що нарешті "...на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі..." І так обов'язково буде!

           ПЕРЕМОЖЕМО! УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!

           Всім, хто віддав в ім’я Перемоги найдорожче, своє життя, світла та вічна пам’ять і шана.

           ЩИРА ВДЯЧНІСТЬ ЗА ЗАХИСТ УКРАЇНИ!

Після Другої світової війни війська Радянського Союзу брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Але найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан. Війна тривала 10 років — з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.

Війну в Афганістані часто називають загарбницькою війною Радянського Союзу, але для тисяч солдатів-строковиків, які пройшли через цю війну — це було виконання їхнього обов’язку, який на них покладала держава.

Афганська війна стала важким випробуванням і трагедією для сотень тисяч людей – тих, хто безпосередньо знаходився на Афганській землі, і тих, хто безмежно довгими й тривожними днями і ночами чекав дома повернення своїх синів, чоловіків, батьків, коханих, друзів.

З тих часів і до сьогодні вас об’єднує дух бойового братерства, де високо цінуються взаємовиручка, честь і гідність. Ви, як ніхто, знаєте справжню ціну війни і миру, вмієте дорожити сьогоднішнім днем, усвідомлювати свою відповідальність за майбутнє, за долю прийдешніх поколінь.

Багато з вас і сьогодні в строю, достойно виконує свій службовий обов’язок в зоні військових дій на захисті нашої країни, її цілісності та незалежності.

Минає майже рік відтоді, як росія почала повноцінне вторгнення в Україну та незаконну агресивну війну, яка принесла незліченні страждання народу України, Це загарбницька війна. росія напала на суверенну незалежну демократичну вільну державу в Європі, Україну. І, звичайно, Україна має право захищатися. Зараз хлопці виборюють наше право на життя у вільній, самостійній, квітучій країні.

У цей скорботний день схиляємо голови перед своїми синами, що воювали та загинули, виконуючи інтернаціональний обов’язок.

Вшановуємо світлу пам'ять усіх загиблих внаслідок збройної агресії держави-терориста рф.

Згадаймо Героїв, які полягли у боях за вільну незалежну Україну, мирних громадян, невинних дітей та всіх українців, чиї життя забрала держава-агресор!

Пам’ятаємо! Не пробачимо! Помстимося!

З повагою

Голова Лубенської районної ради      Тетяна КАЧАНЕНКО

Депутати районної ради

Війна увірвалася в наше життя неочікувано, підло, від сусіда, який колись називав себе нашим «братом». На захист своєї Батьківщини від такої «братської любові» стали мільйони незламних українців.

Серед них і директор Опорного закладу «Вовчицький ліцей ЛМР» Володимир Костюк та вчитель фізкультури даної школи Сергій Ткачук. З перших днів війни вони стоять на захисті України, щоб подарувати мирне і безтурботне дитинство своїм учням.

Маючи такого сміливого керівника, педагогічний колектив Вовчицького ліцею під час воєнного стану активно долучився до волонтерської діяльності, допомагаючи захисникам України (військовим Збройних Сил України, Територіальної оборони, Національної гвардії) та внутрішньо переміщеним особам, а також дитячим будинкам, які розміщені на територіях, що постраждали від російської агресії. Працівники школи з перших днів війни виготовляли маскувальні сітки, готували «бандера-смузі», організовували Благодійні ярмарки і футбольні турніри, виготовляли окопні свічки, у шкільній швейній майстерні шили амуніцію для військових, у їдальні пекли пиріжки і смаколики для воїнів, закривали тушонки і каші.

За 11 місяців війни був виконаний значний обсяг робіт, а саме: виготовлено 90 маскувальних сіток;

пошито у шкільній швейній майстерні: плитоносок – 115 шт., розгрузок – 50 шт., каверів на шоломи – 145 шт., підсумок – 25 шт., сумок для скиду порожніх магазинів – 95 шт., сумок для 2-х гранат РПГ-7 – 10 шт., балаклав – 50 шт., білизни чоловічої – 470 шт., килимків-сидіння для військових – 80 шт., поясів РПС – 10 шт.;

виготовлено: тушонки – 570 банок, каш консервованих – 90 банок, консерв рибних – 100 банок, ковбас смажених – 80 шт., кров’янок – 50 шт., сала меленого – 70 кг., пирогів – 8500 шт., Великодніх пасок – 120 шт., випічки для 3-х благодійних ярмарків – 250 шт.

Також було проведено 3 благодійні ярмарки, 2 благодійні концерти та благодійний футбольний турнір.

Учні ліцею також активно долучаються до волонтерської роботи, виготовляючи окопні свічки, готуючи смаколики на ярмарки, виготовляючи обереги для воїнів, малюючи малюнки і готуючи коробки-подарунки для наших захисників.

Зібрали кошти і придбали для підрозділу, де служить Костюк В.В., машину, рації, а зараз триває збір грошей для придбання тепловізора.

Це просто сільський шкільний колектив, який завжди вірізнявся від інших, який відвідала голова Лубенської районної ради Тетяна Качаненко та дякуючи співпраці з товариством Червоного Хреста, передала тривожні та продуктові рюкзаки для шкільного бомбосховища.

Разом ми - сила! Разом до перемоги!