«Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!»
«Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» – сьогодні ці рядки Тараса Шевченка актуальні як ніколи. 
Майже 200 років тому він у плані культурному постав проти Російської імперії, а сьогодні їй протистоїть вся Україна.
Тарас Шевченко. Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.
Сьогодні немає українця, який би не знав «Заповіту», не читав «Кобзаря». Любов до Тараса Шевченка, його пошанування в народі триває понад два століття. І ця слава така животворча та невмируща, що не знає кордонів.
Геніальність Шевченка не змогли придушити ні 24 роки кріпацтва, ні 10 років заслання. Надзвичайні здібності, неймовірна працьовитість. І лише 47 років життя. Зате який спадок для нашої нації!
Ми горді з того, що упродовж століть в устах патріотів рідного слова звучала наша мова, її берегли, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. І коли гостро постало питання, бути чи не бути українській мові і культурі взагалі,… "Бути!"- відповів на це Великий Тарас своїми творами.
"Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!..."
Сьогодні ми є безпосередніми творцями вільної України, що знають, якою ціною здобувається і захищається свобода, як важко рвуться ті «кайдани» і як досі прагнуть нас лишити рабами, ще дужче скувати.
Хоча ми живемо, як і передбачав Тарас Шевченко, «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій», за нашу волю в протиборстві з агресором досі змушені віддавати свої життя кращі сини й доньки України.
Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його віршовані пророцтва, в кожному живе його дух і кожен з нас знаходить в його творах щось близьке і співзвучне.
Кожна жінка – окрема особистість, загадковий світ і особлива неповторна історія
Кожна жінка – окрема особистість, загадковий світ і особлива неповторна історія. Такі схожі і водночас такі різні, проте, беззаперечно прекрасні.
Хіба не заслуговують на весняні квіти та щирі слова наші кохані дружини, які дарують нам сімейний затишок, ніжність та доброту? Наші доньки, які чекають нас вдома та обіймають своїми ніжними рученятами. Жінки-колеги та подруги, які завжди допоможуть та підтримають. І хіба може бути забагато слів любові та вдячності нашим рідним матерям, які дали нам життя та продовжили рід?
Сьогодні українські жінки, разом з чоловіками на передовій відстоюють мир та єдність України. Ми вітаємо вас, жінки-бійці, жінки-волонтерки, жінки-лікарі, і дякуємо за вашу стійкість та мужність.
Особливі слова підтримки висловлюємо матерям, які не дочекалися своїх синів з війни. Нехай загоюються ваші душевні рани, а гордість за синів наповнює ваші серця.
Любі матері, жінки, сестри, доньки! Саме ви надихаєте нас на шляхетні вчинки, щодня даруєте нам любов, турботу, душевний спокій і затишок. Всі труднощі та негаразди минуться і ніщо не буде затьмарювати вашої посмішки, а на ваших очах бринітимуть лише сльози радощів.
Низький вам уклін від усіх чоловіків, щирі побажання добра і найскорішого настання миру. Нехай Господь убереже вас і ваші родини від горя і втрат в ці тяжкі дні. А ще, непохитної віри вам у нашу Перемогу.
Зі святом весни!
Слава Україні!
З повагою,
чоловічий колектив депутатів Лубенської районної ради
Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України
4 березня, голова Лубенської районної ради Тетяна Качаненко, взяла участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України 
Урочисте засідання вченої ради
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка – флагман вищої освіти України, ініціатор та провідник освітніх реформ, форпост українства на крайньому сході держави!
Історія Луганського національного університету імені Тараса Шевченка – це яскравий приклад відданості рідній справі та країні. Мужній колектив шевченківців у всі часи завжди перемагав, відновлювався і ставав лідером, ініціатором, осередком створення нових освітніх ідей, які робили навчання цікавим та ефективним.
За 102 роки свого функціонування він витримав безліч реформ системи освіти та реорганізацій, складні часи евакуацій та репресій.
Унаслідок російського нападу в 2014 році Університет першим постраждав від окупантів, оскільки географічно знаходився в центрі міста Луганська, поруч з будівлями СБУ та Обласної державної адміністрації. Тому з серпня 2014 року Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (далі – Університет, ЛНУ) розпочинав навчальний рік у м. Старобільськ (Луганська область), до якого вимушений був тимчасово переміститися після окупації м. Луганськ.
" Ні! Я жива, я буду вічно жити!.. Я в серці маю те, що не вмирає!.."
25 лютого, 152 років тому, народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач - Квітка, 25.02.1871 - 1.08.1913) - велика українська поетеса, драматург, перекладач та культурний діяч.
Вона живе серед нас, вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмертя.
Крізь роки вона промовляє до нас словами " Ні! Я жива, я буду вічно жити!..
Я в серці маю те, що не вмирає!.."