Сьогодні свій день народження відзначає голова Лубенської міської ради Грицаєнко Олександр Петрович

ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!
Сьогодні, 29 вересня, свій ювілейний день народження відзначає перший заступник голови Лубенської міської ради Соболєв Олег Анатолійович.80 - річчя трагедії Бабиного Яру
Сьогодні 80-ті роковини одного з найжахливіших символів Голокосту - масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, вчинені нацистами у 1941-1943 роках.Міжрегіональна наукова конференція
Голова Лубенської районної ради Тетяна Качаненко спільно з колегами Михайлом Кононенком, Наталією Гиркою, Дмитром Колотієвським та головою асоціації Володимиром Микийчуком взяли участь у роботі Міжрегіональної наукової конференції «Полтавський район: від давнини до сучасності», який відбувся у Полтавській районній раді.



Минають сьомі роковини
Минають сьомі роковини від дня смерті учасника АТО старшого солдата Збройних Сил України Владислава Кучеренко, уродженця села Новаки, Лубенський район, Полтавська область.
25 вересня 2014 року в Донецькій області у зоні проведення антитерористичної операції під час виконання бойового завдання, БТР - 80, в якому перебував старший солдат Кучеренко Владислав Ігорович, водій взводу БТР 6 роти охорони, військової частини А0139, здійснив наїзд на протитанкову міну, в результаті чого стався вибух. В результаті вибуху старший солдат Кучеренко В.І. був тяжко поранений та направлений до Артемівської міської лікарні в Донецькій області, після чого 26 вересня 2014 року був доставлений до Харківського військово-клінічного шпиталю в тяжкому стані. 27 вересня 2014 року близько 23.00 год. старший солдат Кучеренко В.І. від отриманих травм помер.
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Похмурий день, туман усе укрив
І сльози котяться щоками
Мій син вкраїну боронив,
Тепер він спатиме роками.
Як я згадаю день той роковий,
Коли поїхав голуб в далину,
То вирок був страшенний больовий,
Бо повернувся вкладений в домовину.
Мій сину, любий мій, рідненький,
Проснись, не покидай мене.
Ти пожалій стареньку свою неньку
І біль душевний з часом промине.
Синочку, чуєш, не іди
Я так люблю тебе без тями.
Ти всім нам дуже дорогий
Проснись, торкнись мене руками.
Не оживає, не говорить син.
Він лиш лежить увінчаний квітками.
Несуть. Кладуть і біля інших домовин
На сон благословенний вже віками.
О ні! Коханий мій, моє дитя,
Навіщо доля нас отак скарала?
Ти вже поринув в майбуття,
Залишивши в мені глибоку рану.
Дай поцілую я тебе вже раз останній
Сльозами твоє личко вмию.
І підкорившись смерті невблаганній,
Відпущу у чарівний Божий вирій
















