Шановні бібліотекарі!

Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку ‒ пам’яток писемності, а її служителі ‒ вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь. Діяльність бібліотечних установ нашого району ‒ багатогранна, а праця бібліотекарів – клопітка, складна і надзвичайно потрібна. В бібліотеках працюють наполегливі, відповідальні, освічені, самовіддані, уважні, чуйні та доброзичливі люди, справжні фахівці в галузі інформації, спеціалісти у сфері культури.
Щиро дякуємо вам, дорогі друзі, за вашу благородну просвітницьку діяльність, за розвиток суспільної культури! Впевнені, що ваш високий професіоналізм і творче ставлення до справи й надалі будуть допомагати людям отримувати корисні знання та розвивати свій духовний і культурний потенціал.
Бажаємо вам міцного здоров’я, енергії, добробуту та злагоди у сім’ях, невпинного творчого пошуку і вдячних читачів!
З повагою,
голова Лубенської районної ради Тетяна КАЧАНЕНКО
Депутатський корпус районної ради
Сьогодні свій день народження відзначає голова Лубенської міської ради Грицаєнко Олександр Петрович

Шановний Олександре Петровичу !
Прийміть найкращі привітання з днем народження!
Від щирого серця хочемо побажати Вам успішної діяльності в управлінні містом! Ми говоримо Вам «дякуємо» за щоденну працю на благо Лубенського краю!
Робота з людьми це завжди непросто і завжди відповідально. А стояти на чолі міста – відповідально особливо. Це вимагає високих організаторських здібностей, вміння згуртовувати людей, енергії і самовіддачі. Адже вирішувати щодня доводиться безліч найрізноманітніших проблем різного масштабу. Це питання розвитку Лубенщини, які неможливо вирішити без забезпечення благополуччя кожного його жителя, без вміння його почути, зрозуміти і підтримати.
Тепло і затишок родинної оселі нехай надійно захищає Вас від негараздів, а будь-які повороти долі завжди відкривають лише нові обрії майбутніх перспектив! Нехай Вас підтримують та надихають рідні люди, розуміють та допомагають колеги, минають негаразди та непорозуміння.
Зичимо, щоб і надалі Ваша праця була плідною та змістовною, розпочаті справи приносили вагомі результати, а успіхи йшли поряд з особистим щастям, злагодою та достатком.
Нехай здійсняться всі Ваші задуми, а гарний настрій додає наснаги на професійній ниві.
З повагою,
голова Лубенської районної ради Тетяна КАЧАНЕНКО
Депутатський корпус районної ради
ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!

Від імені депутатського корпусу та виконавчого апарату Лубенської районної ради щиро вітаємо Олега Анатолійовича з ювілеєм.
Бажаємо нових здобутків, незгасної енергії та невтомності в повсякденній, відповідальній діяльності на благо Лубенського краю.
Притаманні Вам далекозорість, високопрофесійні звання, широка ерудиція, активна життєва позиція, відданість справі та високий професіоналізм у тісному поєднанні з широтою душі, людяністю хай і надалі плідно слугують нашій державі.
Зичимо, щоб Ваше життя було насичене радісними подіями, його нові сторінки заповнювалися яскравими зустрічами, приємними клопотами і плідними справами! Сімейного затишку, злагоди і добробуту у вашій родині!
З повагою,
голова Лубенської районної ради Тетяна КАЧАНЕНКО
Депутатський корпус районної ради
80 - річчя трагедії Бабиного Яру

29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинули чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричних лікарень та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів.
За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів».
Бабин Яр поряд із Освенцимом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.
Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні та є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів.
Міжрегіональна наукова конференція


У межах програми відбулася урочиста церемонія спеціального погашення календарним штемпелем «Полтавщина - край любові» поштової марки із серії «Скарби полтавського краю», заснованої Полтавською районною радою.
Захід потрібний,цікавий та потребує продовження! Дякуємо голові Полтавської районної ради за запрошення!


