DSC027034 березня, напередодні  жіночого свята – 8 Березня,  у кафе  «Мрія»  зібралися лубенки, які як ніхто знають, що таке турбота про дитину, її виховання - це  жінки-опікуни дітей сиріт,  та дітей, позбавлених батьківського піклування міста і району, активісти районного клубу «Надвечір»я, його сільських філій та Лубенської  міськрайонної  Спілки жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України».  

    Усі вони різного віку, професій, смаків, але їх об’єднує  спільна мета – дбати про дітей, яким так потрібна підтримка і батьківська опіка.

 

 

 

 

       Захід проходив  у дружній, теплій атмосфері. Жінки спілкувались між собою, ділилися проблемами та шляхами їх подолання, а ще спостерігали за яскравою концертною програмою, подарованою учасниками художньої самодіяльності міста і району.DSC02707 

     На святі  побували  і очільники районної влади – голова  Лубенської  районної ради Олексій Дядечко, голова Лубенської райдержадміністрації Віктор Алєксєєнко. Вони привітали жінок з наступаючим святом, бажаючи їм міцного здоров’я, гарного настрою, витримки, ініціативності, оптимізму, а ще вдячності від дітей, якими опікуються.

    Ряд вітань надійшло від  керуючого справами  виконавчого комітету Лубенської міської ради  Валерія Даценка,  начальника відділу культури і туризму  райдержадміністрації Людмили Пазенко, головного спеціаліста служби у справах дітей райдержадміністрації Юлії Рудик, голови районного клубу «Надвечір’я», директора ЦРБ імені В.Малика Валентини Сьомак.

   Зі словами вітань звернулась до учасників зустрічі і подарувала віршовані рядки голова Лубенської районної організації профспілки працівників освіти і науки України Людмила Грицаєнко

     Хвилюючим був виступ голови міськрайонної Спілки жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України» Раїси Кошель, яка, як і її подруги по організації, сповнена бажання творити добро, гуртуватись, єднатись у неділимому пориві заради щастя і благополуччя кожної сім’ї, родини, України.

     Жінки залишились задоволеними.  Одухотворені, усміхнені, з гарним настроєм  і думками про те, що добрі справи повертаються сторицею, вони  поспішили додому, до дітей.