У історії України є чимало трагічних сторінок. Розстріл євреїв у Бабиному Яру 82 роки тому – одна із них.
29 вересня 1941 року нацисти почали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру в Києві. Близько 34 тис. людей були вбиті за кілька днів… Дорослі, діти… Цілі родини… Жінки, чоловіки… Зло не розбирало, кого знищувати… Бабин Яр завжди буде на мапі пам’яті жертв Голокосту. Хоч би скільки років минуло, людство пам’ятатиме життя, які забрав нацизм. І завжди пам’ятатиме, що те зло було покаране.
Історія нас вчить, що викорінити зло майже неможливо, але це не значить, що ми не повинні боротися зі злом. Вся історія людства – це історія боротьби добра і зла. Але криваві уроки історії не можна забувати. Їх треба детально вивчати, щоб знати, як запобігти. Злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані. І про їхні злочини має знати кожен у світі.
Бабин Яр, спільна трагедія, як для єврейського, так і для українського народу, залишається відкритою раною для України та всього людства. Вона нагадує нам про крихкість людського життя та смертоносну сутність тоталітарних і авторитарних режимів. Вшановуючи пам’ять жертв Бабиного Яру, світ не може з певністю сказати “Ніколи знову!” – поки існує зло і ненависть у вигляді путінської Росії. Міжнародна спільнота має об’єднати всі можливі зусилля, щоб зупинити це зло та допомогти українцям перемогти у війні за незалежність своєї країни.
Ми пам’ятаємо