ЛУБЕНСЬКА РАЙОННА РАДА

Чебрець є однією із самих цінних лікарських рослин, яка володіє унікальними корисними та лікувальними властивостями. Багато людей, які цінують традиційну і народну медицину вже давно про це знають, та використовують його для профілактики та лікування багатьох захворювань.

Ботанічна назва рослини перекладається з грецької мови як «подих життя», «дух». Народні ж назви рослини — чабрець, чебчик, чебрик, тиміям, дика м’ята, а ще — трава Богородиці, квітка Єлени Прекрасної. За переказами, давні греки присвячували квіти чебрецю богині Афродиті й вважали головними їх властивостями — оберігати сон, здоров’я, кохання. Чебрець спалювали і обкурювали житла, аби очистити їх від усіляких хвороб і лиха.

Через своєрідний запах та лікувальні властивості чебрець з давніх-давен використовували в обрядах та для ворожіння, в ритуальних діях і магії, як обереги поміщали в ладанки.

Розвиток лікарського рослинництва значною мірою залежить від розширення різноманіття рослин, що культивуються. Цей процес відбувається за рахунок уведення в промислову культуру нових видів, форм та створення високопродуктивних сортів, які б задовольняли різноплановий зростаючий попит на натуральну сировину фармацевтичної, косметичної та харчової індустрії. Для забезпечення інтродукційного та селекційного процесів, важливим етапом є формування колекцій вихідного матеріалу та всебічне його вивчення. Сформовані колекції рослин мають важливе наукове і практичне значення. Вони є резерватом генофонду рослин, відображають його різноманітність і служать джерелом відбору цінних вихідних форм при створенні сортів, перспективних для впровадження у виробництво.

Дослідна станція лікарських рослин (ДСЛР) Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук (НААН) України, яка знаходяться в с. Березоточа Лубенського району, має 106-річний досвід з формування, ведення колекцій та оцінки цінності зразків генофонду рослин. Колекція ботанічного розсаднику є складовою Національного генбанку рослин України, що є національним надбанням, а деякі колекції установи мають статус навчальних, базових та ознакових.

До останнього часу при дослідженні видів, вилучених з природних фітоценозів для подальшого культивування в умовах культури, головна увага приділялась питанням адаптації рослин до нових ґрунтово-кліматичних умов. Види роду Thymus L. відрізняються дуже широкою амплітудою пристосувань, що дозволяє їм успішно зростати в умовах досить мінливого навколишнього середовища, частково втрачаючи чи посилюючи цінні господарські ознаки. Однією з найважливіших цілей, що переслідувалися нами при створенні і вивченні колекції, є виявлення межі толерантності виду до умов культури та відбір форм, які в змінених умовах мають високі господарські якості.

Чебрець (Thymus L.) – один з найбільших і складних у таксономічному відношенні рід родини Губоцвітих (Lamiaceae). Всі представники цього роду – це низькорослі ароматичні кущики і напівкущики, надземна частина – «трава» яких використовується для лікувальних цілей як дезінфікуючий, знеболюючий, антисептичний засіб, також використовуються представники роду, як цінні пряні, ароматичні та ефіроолійні рослини в парфумерній, харчовій промисловості, більшість з них є хорошими медоносами. Деякі види мають оригінальне забарвлення і форму листків і квітів, перспективні у використанні для потреб ландшафтного дизайну та озеленення, як ґрунтопокривні рослини тощо. Запаси сировини видів роду Thymus L. в цілому по Україні великі. Однак, інтенсивне експлуатаційне та господарське навантаження на природні масиви, різке погіршення екологічних умов, зокрема стрімке забруднення у межах локалізації різноманіття та сировинних масивів спричинили кризову ситуацію сировинного потенціалу. Тому, виникає необхідність у формуванні колекції роду Чебрець, як для вивчення, так і для практичного застосування. Для комплексного вивчення було використане генетичне багатство роду, в якому, у прихованій формі, можуть міститися властивості, що забезпечують виживання організму у змінених умовах існування, не лише антропогенного, а й природного походження. Для розширення колекційного різноманіття залучали дикорослі форми з популяцій, що різко відрізняються між собою за морфологічними, фізіологічними, екологічними особливостями та врожайними показниками тощо.

Завдяки клопіткій праці працівників дослідної стації , на сьогодні колекція нараховує 115 зразків 11 видів. За результатом проведених досліджень з колекційними зразками чебреців створено ознакову колекцію (Свідоцтво про реєстрацію колекції генофонду рослин в Україні № 194 від 27 листопада 2015 р., автори — Глущенко Л. А., Шевченко Т. Л.), виділені джерела та еталонні зразки з високим рівнем прояву господарськоцінних ознак, які можуть бути використані як у селекційному процесі, подальшому поглибленому вивченні, так і для практичного застосування.