В далекому 1944 році на світанку 18 травня перші ешелони з кримськими татарами рушили з Криму до Середньої Азії. Тоді протягом трьох діб примусово вивезли більше 180 тисяч людей, половина депортованих загинула дорогою або у перші місяці заслання. Знову побачити рідну землю кримські татари змогли лише після розпаду СРСР.
Тому в цей день українці вшановують День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – злочинної акції, що призвела до масових людських жертв та завдала непоправної шкоди кримськотатарському народу, трагічним чином вплинула на його історичний шлях. У цей скорботний день схиляємо голови на знак пам’яті про сотні тисяч кримських татар, безжально вигнаних, вбитих і знищених голодом, холодом та непосильними каторжними роботами, пам’ятати про всіх, кому не судилося продовжити життя на рідній землі.
Лише незалежна Україна дала змогу кримським татарам повернутися на батьківщину, звідки вигнали їхні прадіди, діди та батьки, і вільно жити без страху арештів і переслідувань. Але сьогодні російська окупація Криму знову повернула кримськотатарське населення в часи жорстоких утисків і репресій: кримських татар всіляко переслідують за етнічною ознакою та релігійною приналежністю, за політичні погляди та симпатії до України і українців. Таких же утисків зазнають й українці на Кримському півострові.
Відтак, зобов’язані підтримувати один одного в нашій спільній боротьбі, в чергове підтвердивши усьому світові, що ми з ними – разом. Адже злочини перед багатостраждальним кримськотатарським народом не повинні бути забутими, а біль кримськотатарського народу – це біль усієї України. Разом ми дало відсіч російському окупантові і звільнимо всі українські землі, збудуємо наше спільне щасливе майбутнє.
Пам’ятаймо, Крим – це Україна!