А мати жде, а мати виглядає...
Тривожно серце з болю завмирає,
Пішов Руслан і не сказав "Прощай!"
А мати жде, все ж вигляда синочка...
Напередодні ДНЯ МАТЕРІ Любов Андріївну Марченко приїхали привітати, нажаль, не син Руслан, а його побратими, істини СИНИ України, Петренко Іван Михайлович підполковник 1 командир 16 ОМП батальйону, Іванов Володимир Савич капітан запасу, командир 1 мотопіхотної роти 16 ОМП батальйону, Лєбєдєв Віктор Альбертович майор, заступник командира роти вогневої підтримки 16 ОМП батальйону, в якому пліч - о - пліч виконував бойові завдання МАРЧЕНКО РУСЛАН на сході нашої держави.
Військовий комісар Лубенського РТЦК та СП підполковник Валерій Пицяк вручив мамі ПОЧЕСНИЙ НАГРУДНИЙ ЗНАК від командира 16 ОМБП старшому солдату Марченку Руслану Володимировичу (посмертно).
Голова районної ради Тетяна Качаненко, депутат районної ради Олександр Расько, староста Віктор Марченко щиро подякували батькам, за виховання істинного патріота України. Делегація відвідала місце поховання РУСЛАНА МАРЧЕНКА.
Сину, сину мій,
Де ж ти? Де ж ти, мій синочку?
А мати жде, все ж вигляда синочка,
А мати жде...