Традиційно, 8 січня, у день народження «витязя молодої української поезії» Василя Симоненка, на Лубенщині, в селах Біївці, Тарандинці вшановують пам»ять митця, згадують його творчість, постулати, які актуальні впродовж 83 років, адже саме стільки б виповнилося поету – народнику. Тож день Василевого Різдва об»єднає усіх пошановувачів його творчості вже багато-багато років. Цьогорічне Різдво не виняток. До маленької глиняної хатини-музею в Біївцях, де народився поет, прибули голова районної ради Григорій Угляниця, заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Людмила Пазенко, директор Лубенської ЦБС Валентина Сьомак, письменники, літератори, представники медіа-клубу, а також місцеві мешканці, щоб усім разом відзначити Симоненкове Різдво.
Він прожив неповних 29 блискавичних років. Був багатогранним і багатожанровим. Своїми віршами говорив про те, що найбільше любить землю, людей, ненавидить смерть, нещирість. Він поспішав жити, ще багато чого не встиг, але залишив гарний спадок нащадкам – твори, які «не остудив вітер часу». Про це та інше йшлося у виступах сільського голови Бієвецької сільської ради Ніни Остапенко, яка радо вітала усіх на Симоненковій землі, поета, першого лауреата літературно-мистецької премії імені В.Симоненка Олександра Печори. Життєдайну енергію кричущого Симоненкового слова відчули присутні, заслухавши вірші, які майстерно декламували Тимофій Куць та Олена Солова на порозі хати-музею.
Про значущість поезії Василя Симоненка говорив і голова районної ради Григорій Угляниця, закликаючи нащадків пам»ятати творчість одного з борців за незалежність, навчатися любові до своєї Батьківщини, яку не вибирають, але про яку пам»ятають, адже без минулого - немає майбутнього, а любити і захищати - це обов"язок кожного громадянина України.
Про нетлінну пам»ять віршів наголошував і заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко.
Потому, уже в самій хаті до присутніх звернувся голова літоб»єднання імені О.Донченка, редактор газети «Лубенщина Олександр Міщенко, йшла мова про гідних нащадків Симоненкової творчості, поетів, які сьогодні несуть мудре слово в маси, примножують безцінну спадщину Василя Симоненка. Свої вірші прочитала поетеса Лариса Галич, а голова Лубенського медіа-клубу Олександр Назарець вручив диплом лауреату премії ім. Василя Симоненка у галузі журналістики Олені Задорожній. Потому усі разом заспівали незабутні «Лебеді материнства», які стали вже народними, але коріння яких тут – у Біїївцях.
Усі учасники заходу попрямували до погруддя Василя Симоненка, яке встановлено за підтримки меценатів-родини Григорія Тараненка та колективу Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, громади села.
Потім Тарандинцівська ЗШ, яка носить ім»я славного земляка і яка віднедавна стала опорним закладом, у свій час Тарандинцівську ЗШ із золотою медаллю закінчив Василь Симоненко, тут знаходиться один із найкращих в Україні літературний музей і в цьому не мала заслуга директора ЗШ, Заслуженого вчителя України Миколи Кадуки, колишнього директора школи, поета Василя Бута, який доклав значних зусиль аби зібрати та зберегти музейні експонати, директора музею, яка віддає часточку себе, проводячи екскурсії, зустрічаючи делегації з усієї України у складі учнів, студентів, викладачів Світлани Яценко, а також ініціативного педагогічного колективу школи.
Тож гостей зустрічали сільський голова Тарандинцівської сільської ради Анатолій Тітенко, директор опорного закладу Микола Кадука
Традиційно в конференц-залі відбулося вручення дипломів літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка. Цього року премія має лише одного лауреата: у галузі «Література і публіцистика» переможців немає, а от у галузі «Мистецтво і монументальна скульптура» тріумфатором визначено композитора, Заслуженого працівника культури Олександра Житинського. На жаль, лауреат отримав лише диплом, залишившись без грошової винагороди – це вперше за 17 років, її за незрозумілих причин не було передбачено районним бюджетом, хоча щорічно, починаючи з 2000 року, з часу заснування районною радою вищезгаданої премії, переможці отримують так званий "додаток" до диплома і районною радою завчасно було направлено відповідного листа до районої державної адміністрації.
Голова районної ради Григорій Угляниця запевнив, що найближчим часом буде ініціювати внесення змін до показників районного бюджету, адже такі помилки недопустимі і про це подбає районна рада 7 скликання, а також наголосив, що у подальшому порушить питання підняття грошової винагороди, бо творчі люди гідні достойного вшанування.
Привітав цьогорічного лауреата премії і міський голова Олександр Грицаєнко, який вручив хору, який справно очолює композитор, подяку та грошову винагороду.
З вуст учнів школи Станіслава Шафороста, Максима Максименка, Наталії Павленко, Юлії Калініченко пролунали вірші «витязя молодої української поезії», які нагадали усім, що Симоненко - це борець, народолюб, глибокий патріот, лірик.
Директор Тарандинцівської ЗШ Микола Кадука дякував усім, хто цінує пам»ять, любить творчість Симоненка за відвідини музею, школи за любов до прекрасного, високого, внутрішнього, яке об»єднає, гуртує, вчить, надихає.
А потім усі разом заспівали гімн заходу - незабутню «Виростеш ти, сину», зарядившись енергією на рік, щоб у 2019 році, не порушуючи традицій, знову зустрітись у дружньому колі поціновувачів творів патріота Василя Симоненка.
