Четверта субота листопада у нашій державі – поминальна за жертвами однієї з найбільших трагедій українського народу. Найчорніший час в історії України – Голодомори, які тричі прокотилися нашою державою. До сьогодні боляче ступати стежками жахливої трагедії, яка сталася на благодатній землі. Скільки б часу не минуло, не зменшується біль прийдешніх поколінь, краять серце печальні дзвони, нагадують і застерігають мільйони жертв, вписаних в історію пам’яті.
У 1990 році в мальовничому куточку Лубенщини, неподалік від Мгарського Спасо-Преображенського монастиря було вивершено Курган скорботи – перший пам’ятник Голодомору в Україні, землю для якого привозили з усіх регіонів України, з кожного району Полтавщини, з кожного села Лубенщини.
Сьогодні «на цій горі, на пагорбі печалі, де все болить: від квітки до хреста» побували численні делегації з Полтави, сусідніх з Лубенщиною районів – Гребінківського, Миргородського, Оржицького, Чорнухинського, Хорольського, Пирятинського, де відбулися скорботні заходи, приурочені Дню пам’яті жертв Голодоморів в Україні. Скорботну колону очолили заступник голови - керівник апарату Полтавської обласної державної адміністрації Микола Білокінь, голова райдержадміністрації Тетяна Качаненко, голова районної ради Григорій Угляниця, міський голова Лубен Олександр Грицаєнко, нардний депутат України Ігор Мосійчук, перший заступник голови райдержадміністрації Сергій Сіряченко, заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, депутати обласної ради Руслан Ляшко, Лариса Сухопар та інші, депутати районної ради, сільські голови району, духовенство, громадськість, військові. Учасники заходу пронесли у скорботній ході Державний Прапор України, композиції з квітів та пшеничних і житніх колосків, запалені свічки, свій біль за мільйонами невинних жертв, замордованих голодною смертю.
Хвилиною мовчання вшанували загиблих, прослухали свідчення мешканки Лубенщини Ганни Потоцької, якій довелося пережити часи Голодомору, потому до меморіалу поклали квіти. Поминальну панахиду відслужили у Мгарському Спасо-Преображенському монастирі.
Певно, учасники заходу звернули увагу на те, як впродовж заходу «плакав дзвін» на Кургані. Зрозуміло, що це явище пов’язане з відлигою. Втім, які є речі, які важко осягнути людським розумом. Хотілося б, аби кожен замислився над тим, що, може, то душі великомучеників України у такий спосіб нагадували нам про себе і свій вічний біль.
Сьогодні о 16.00 кожен свідомий українець запалить свою свічку пам’яті, щоб її бачили душі померлих.