Для 4 тисяч євреїв Засульський яр став місцем останнього спочинку. Всі вони загинули від рук нацистів 16 жовтня 1941 року лише через свою національність. Відтоді минуло 75 років, та не минув біль і розпач передовсім в Анатолія Яковича Кишканя – єдиного живого очевидця Засульського Голокосту. Йому було лише три місяці, коли сталася трагедія і його поранена мати Сара Зільман зуміла вибратися з урвища і дістатися аж до Хоролу – таким чином врятувалася сама з немовлям. Ніхто з родини більше не вижив. Молода жінка після отриманого поранення довго хворіла, тож малолітній син певний час виховувався у дитячому будинку. Розповідаючи про своє життя, роботу, виховання двох синів, Анатолій Якович не оминає увагою його найтрагічнішу сторінку, щороку 16 жовтня приходить на місце трагедії, аби пом’янути й застерегти майбутні покоління.
У 2001 році над урвищем у Засуллі була встановлена велична Менора – єврейський семисвічник, поряд – плити, на яких викарбувані прізвища загиблих. Мітинг-реквієм, підготовлений відділом культури і туризму райдержадміністрації та єврейською громадою Лубенщини з нагоди 75-х роковин трагедії у Засульському яру, відбувся сьогодні за участі численної громади, керівництва району та міста, молоді, представників Міжнародної громадської організації «Remember us».
Право запалити поминальну свічку було надане Анатолію Кишканю, єдиному живому очевидцю тих подій.
Ніколи не забудуться жахіття нацистського режиму допоки житиме в пам’яті нащадків жорстока правда. На цьому зосередили увагу у своїх скорботних виступах голова єврейської громади Геннадій Хенкін, голова районної ради Григорій Угляниця, заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, депутат обласної ради Руслан Ляшко, представник Міжнародної громадської організації з Бостона «Remember us» Лоліта Кіценко. «Об’єднані спільним болем ми зібралися усі разом на цьому святому і трагічному місці, щоб згадати і пом’янути», - наголосив у своєму виступі заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, підкресливши, що лише в пам’яті наше майбутнє.
Серед лубенських родин є ті, хто рятували євреїв від знищення, переховували роками. Пізніше всі вони отримають звання «праведники світу». Про деякі з родин та врятованих ними людей розповів учитель історії ЗШ №2 Олександр Карпенко.
Впродовж заходу звучали пісні у виконанні Михайла Шаміса, Антона Герги, Наталії Ляшенко та уривок з книги, присвяченої подіям Засульської трагедії, який зачитала Наталія Медведовська. Мітинг завершився покладанням квітів до монументу.
Потому у Засульській гімназії відбулося відкриття першої кімнати Історико-краєзнавчого музею Засульського краю, кілька експозицій якої присвячені Засульському Голокосту. Право перерізати святкову стрічку при вході до музею було надане директору гімназії Анатолію Савенкову, сільському голові Засульської сільської ради Сергію Бондаренку та художнику-оформлювачу Віктору Юр’євичу.
З нагоди урочистої події до присутніх звернулися голова районної ради Григорій Угляниця та заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, котрий нагородив грамотами райдержадміністрації художників Віктора та Євгена Юр’євичів.
Директор Засульської гімназії Анатолій Савенков презентував відкриту музейну кімнату, подякувавши за суттєву фінансову підтримку у її створенні Міжнародній громадській організації «Remember us», районній владі, яка підтримала проект, сільській раді, єврейській громаді, ЗАТ «Посулля-Агро» та всім небайдужим благодійникам.
За матеріалами сайту Лубенської райдержадміністрації