14 грудня на Лубенщині вшанували учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Щорічно, починаючи з 2006 року, відколи підписаний Указ Президента про встановлення Дня вшанування учасників ліквідації аварії, «чорнобильці» збираються у дружньому колі. Спілкуються, згають неспокійний 86 рік, наслідки якого відчуває і донині уся Україна, поминають померлих побратимів на Зажур-горі, що поблизу Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, де з кожним роком розростається молодими берізками Алея пам’яті, кладуть квіти до пам’ятних знаків.
Цього року зустріч з ліквідаторами відбулася у великій залі районної ради. До присутніх звернулися голова районної ради Григорій Угляниця та заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко.
Керівники району говорили про мужність і героїзм, відповідальність, яку проявили чорнобильці у 86 році, адже усі гідно виконали свій громадянський обов’язок, ціною власного здоров’я, рятуючи країну від «мирного атома». Тай сьогодні, чорнобильці- люди активні, готові разом відстоювати інтереси один одного на рівні держави.
Голова районної ради Григорій Угляниця у своєму виступі побажав ліквідаторам міцного здоров’я, запевнивши, що районна влада не стоятиме осторонь проблем чорнобильців.
Наразі керівники вручили Почесні грамоти районної ради, райдержадміністрації землякам-ліквідаторам Миколі Герасименку, Миколі Сліпаку, Олександру Базилевському, Івану Сеню, Івану Дудці.
До присутніх звернувся також голова районної організації ВГО «Союз.Чорнобиль. України» Василь Куксань. Він подякував районній раді, райдержадміністрації за допомогу у проведенні свята, а також спонсорську допомогу Володимиру Пилипенку, Віктору Моротченку та Василю Стасовському, регіональному директору ТОВ «Баришівська зернова компанія». Потому окремі чорнобильці отримали грамоти обласних організацій та районної організації ВГО «Союз Чорнобиль України».
Після офіційної частини чорнобильців-ліквідаторів порадували своїми виступами учасники художньої самодіяльності Лубенщини.
Потім усі учасники заходу вирушили до пам’ятних знаків, Мгарського Спасо-Преображенського монастиря аби пом’янути побратимів.