З 1 вересня 2013 року в Україні вступив в силу Закон від 04.07.2013 № 408-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення".
Завданням врегулювання трансфертного ціноутворення в Україні є захист податкової бази, з уникненням при цьому підстав для подвійного оподаткування та невизначеностей, які можуть перешкоджати прямим іноземним інвестиціям та розвитку зовнішньої торгівлі.
Трансфертне ціноутворення – це правила податкового законодавства, згідно з якими рівень цін, які використовуються в операціях з поставки товарів, робіт чи послуг між пов’язаними особами, має відповідати рівню звичайних цін. Питання трансфертного ціноутворення можуть виникати як у зовнішньоекономічних, так і у внутрішніх операціях.
Звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
У разі якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до статті 39 Податкового Кодексу України, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.
Пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.
Система контролю за трансфертним ціноутворенням передбачає запровадження правил визначення цін для цілей оподаткування у зовнішньоекономічних операціях з пов‘язаними особами. Оскільки запровадження правил трансфертного ціноутворення передбачає збільшення навантаження на суб’єкти господарювання для ведення відповідної документації, доцільно, щоб такі правила узгоджувалися з існуючими стандартами країн, з якими пов’язані стратегічні інтереси України у сфері інвестицій. У протилежному випадку, це потребуватиме додаткових зусиль з боку іноземних інвесторів щодо ведення зазначеної документації для українських підприємств, що негативно впливатиме на стан бізнес-клімату в Україні.
Закон передбачає контроль операцій, обсяг яких з кожним контрагентом понад 50 мільйонів гривень на рік (без ПДВ). Крім того, на контролі перебуватимуть операції між особами, якщо хоча б одна з них зареєстрована в країні зі ставкою податку на прибуток нижчою на 5 і більше відсотків, ніж в Україні.
Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Раз на рік, до 1 травня, платники подаватимуть звітність в електронному вигляді за контрольованими операціями.