ПАМ’ЯТАЄМО! ШАНУЄМО!
ЦЬОГО ДНЯ У 2015 РОЦІ ВІДДАВ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ:
Молодший сержант, заступник командир взводу Лисенко Вячеслав Олексійович.
Народився : 26 жовтня 1976 р., м. Сміла, Черкаська область.
Дата та місце загибелі: 17 січня 2015 р., Донецький аеропорт,
у бою з російськими збройними формуваннями за аеропорт Донецька в районі пожежної частини аеропорту.
Місце поховання: с. Березівка, Гребінківський район, Полтавська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 8, місце 17.
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно)
Вічна та світла пам’ять ГЕРОЯМ!
Пирятинська земля знову втратила своїх синів - 12 січня загинули наші земляки Володимир Лосина та Олександр Чичиньов.
З 1999 року по 2000 рік проходив строкову військову службу на посаді оператора. З 28 січня 2015 по 7 вересня 2015 року служив по мобілізації на посаді оператора радіотехнічних комплексних систем, із 2017 по 2019 рік проходив військову службу за контрактом у військовій частині А0409.
Після повномасштабного вторгнення росії 1 квітня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації, до в.ч. А0222 на посаду стрілець-санітар.
У Олександра залишилися троє дітей та брат.
Володимир Лосина народився 15 липня 1980 року в селі Покровське, Полтавського району. Навчався в місцевому НВК, далі закінчив Гадяцьке державне училище. Працював у Полтаві на телебаченні, АЗС, олійному заводі. З 2011 року з родиною переїхав на постійне місце проживання в Пирятин. Працював на ТОВ "Пирятинський сирзавод", далі - за кордоном.
З 1998 по 2000 рік проходив військову строкову службу на посаді музикант військових оркестрів. На військову службу по мобілізації був призваний 1 квітня 2022 року, проходив службу у в.ч. А0222 на посаді старший стрілець.
Був добрим, веселим, щирим, надійним сином, татом, чоловіком, братом, товаришем. У Володимира залишилася донька, батьки, дружина, сестра.
Загинули Герої під час виконання бойових завдань в районі села Роздолівка Бахмутського району, Донецької області, будучи вірними військовій присязі.
Вічна пам'ять нашим Героям-землякам!
Про дату і час похоронів повідомимо пізніше.
ПАМ’ЯТАЄМО! ШАНУЄМО
ЦЬОГО ДНЯ У 2015 РОЦІ ВІДДАВ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ:
Старший лейтенант, командир взводу Безрода Анатолій Миколайович.
12 січня 2015 року під с. Тоненьке Ясинуватського району Донецької області отримав тяжке поранення внаслідок мінометного обстрілу.
Помер у госпіталі 13 січня 2015 року.
Місце поховання: м. Лубни, Полтавська область
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 6, місце 21.
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Рішенням Лубенської міської ради шостого скликання від 20 лютого 2015 року посмертно нагороджений Почесною Відзнакою «За заслуги перед містом Лубни».
ГЕРОЯМ СЛАВА!
ПАМ’ЯТАЄМО ТИХ ХТО ВОЮВАВ І ЗАГИНУВ ЗА ЄДИНУ УКРАЇНУ!
Сьогодні надзвичайний день, бо всі добрі серця об’єдналися навколо дітей з особливими освітніми потребами.
Зустріч в Чорнухинському Інклюзивно - ресурсному центрі відбулася в рамках Новорічних свят, за ініціативи та підтримки голови Чорнухинської селищної ради Олександра Василенка, громадської організації «Полтавський регіональний центр етнонаціональних відносин - Кілікія», Лубенської районної ради.
Голова Лубенської районної ради Тетяна Качаненко подякувала працівникам даного центру, вручила Грамоту Лубенської районної ради - колективу Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Чорнухинської селищної ради (в.о. директора Андрущенко Лідії Андріївні) та вручила продуктові набори сім’ям цих дітей.
Особливо відзначила депутата Лубенської районної ради Павла Трейтяка, який завжди підтримує волонтерський рух та гуманітарні питання і сьогоднішній день був не виключенням, бо він вніс свій фінансовий вклад в підтримку цього центру для ефективної її роботи.
Хочеться назвати всіх хто доєднався до сьогоднішньої події, хто робить добро в такий непростий час, особливо для тих дітей, хто потребує особливої уваги та підтримки, а саме:
- Сергій Савченко - депутат Полтавської обласної ради ;
- Валерій Кірокосьян - голова громадської організації «Полтавський регіональний центр етнонаціональних відносин - Кілікія;
- Сергій Шамян - співзасновник громадської організації Полтавський регіональний центр етнонаціональ-них відносин «Кілікія»;
- Ануш Назарян - співзасновниця громадської організації Полтавський регіональний центр етнонаціональ-них відносин «Кілікія» ;
- Володимир Состін - начальник відділу національностей і релігій Полтавського обласного департаменту культури і туризму ОДА;
- депутати Лубенської районної ради Олександр Расько та Ірина Семегал.
Дітей частували смаколиками та вручили подарунки.
Побачити радість в очах діток, наших маленьких патріотів – вартує справді великого! Взаємопідтримка – це про нас, про українців. Добро переможе.
БОЛИТЬ.... ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
Втрата найкращих синів України залишає на душі криваві рани, які не заживають та біль від яких не минає з плином часу.Ще 7 березня 2022 року, захищаючи місто-герой Маріуполь і всю Україну, героїчно загинув наш земляк ДЗЮБА РОМАН ОЛЕКСІЙОВИЧ. «АЗОВ. ВОЇНИ СВІТЛА», «Янголи Маріуполя» - це саме про нього.
Народився Роман Дзюба 3 квітня 1987 року в м. Лубни.
У 2004 році закінчив Лубенську загальноосвітню школу №2.
У липні того ж року вступив до Лубенського професійного ліцею за спеціальністю «Електрозварювальник», який закінчив з відзнакою.
У лавах Збройних Сил проходив службу у 95 ОАМБр. Після звільнення у запас працював електрозварювальником, а пізніше оператором верстатів з ЧПУ на заводі «Лубнимаш».
Війна, що розпочалася в Україні у 2014 році змінила життя Романа. Він не міг стояти осторонь. І вже з серпня 2014 р служить у 92-й механізованій бригаді, що брала участь в АТО, на посаді командира відділення. З серпня 2016 р. по серпень 2018р. – проходив службу у відділенні спеціального призначення.
Нагороджений грамотами та відзнаками.
Роман Олексійович знаходив час, щоб вчитися та опанував мирну, потрібну професію. У 2020 році закінчив Полтавський державний педагогічний університет за спеціальністю «Психологія».
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 17 березня 2022 року № 144/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Схиляємо голови у журбі та висловлюємо слова щирої вдячності та співчуття родині загиблого. Лубенці закарбують у своїх серцях історію подвига наших Захисників.
Тіло героя нарешті повертається, щоб спочити у рідній землі.
Церемонія прощання з ДЗЮБОЮ РОМАНОМ ОЛЕКСІЙОВИЧЕМ відбудеться о 12 годині 11 січня на Володимирському майдані в Лубнах.