Новини міста та району

Трагічна звістка знову надійшла до громади. 27 серпня загинув наш захисник, житель села Старий Іржавець Поліщук Василь Валерійович. Василь народився 25 серпня 1995 року у селі Старий Іржавець, тут він виріс і проживав. Після закінчення школи вступив до Лубенського лісотехнічного коледжу. З початком Революції Гідності хлопець зрозумів, що в цей складний для країни час він має бути в Києві, на Майдані, тому, покинувши навчання, вирушив на боротьбу за європейське майбутнє України. З 2014 року, відразу після Революції, брав участь в антитерористичній операції на сході України (спочатку у складі батальйону «Дніпро-1», потім – у складі полку «АЗОВ»). Був тяжко поранений, але після проходження курсу реабілітації знову повернувся на фронт. Під час уже повномасштабної російсько-Української війни у квітні цього року отримав ще одне поранення, але і після цього Василь не занепав духом і продовжив захищати Україну від російської навали.

Василь Поліщук загинув на Харківщині у бою. росіяни залишили без батька двох прекрасних діточок. Саме заради їх світлого майбутнього чоловік віддав своє життя. Немає таких слів, які здатні виразити біль та гіркоту втрати. Висловлюємо співчуття рідним та близьким Героя. Вічна пам’ять та слава загиблому.

Поховають нашого захисника у рідному Старому Іржавці. Дату та час прощання повідомимо згодом.

Шановна Тетяно Петрівно!

Прийміть найщиріші вітання й найкращі побажання з нагоди Вашого дня народження! Наш дружній колектив районної ради та депутатський корпус районної ради вдячні Вам за відмінну роботу в команді, підтримку і розуміння. Працювати з таким керівником, як Ви, комфортно і приємно. Не кожен може похвалитись таким мудрим наставником, професіоналом своєї справи. Ми Вас поважаємо за амбітність, цілеспрямованість. Ви та людина, яка завжди створює гарну атмосферу в колективі, мудрий, досвідчений та авторитетний управлінець, який завжди відкритий до саморозвитку. Ви ділитесь своєю енергією та заряджаєте інших позитивом. Спасибі Вам, Тетяно Петрівно, за те, що зберігаєте оптимізм і впевненість, які так потрібні в даний час.

Бажаємо Вам, щоб життя було світлим і радісним, а дружні привітання додали життєвої наснаги в скарбничку Вашої душі. Нехай людська шана буде Вам подякою за плідну працю, чуйність, уміння творити красу і добро. Мрійте, посміхайтесь, насолоджуйтесь кожною миттю, щоб кожен ранок був щасливим, день – корисним, вечір – незабутнім. Зустрічайте кожен день з посмішкою, і він обов´язково відповість Вам взаємністю. Міцного Вам здоров´я, Божого благословіння, сімейного затишку і щастя, щедрої світлої долі, багатої на любов і добро!

 

З повагою,

Виконавчий апарат Лубенської районної ради

Депутатський корпус районної ради

Старший лейтенант резерву Дмитренко Віктор Іванович («ВДВ»).

Народився 11 січня 1964 р., с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Командир роти охорони, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Загинув Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в`їзджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з Стафом, Рухою, Контрою, Кавказом, СВД, Русом та Лисим. Попередньо опізнаний, як неідентифікований загиблий, що похований на Краснопільському кладовищі (родина ДНК не здає).

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище, участок № 79 (поховання № 6564, 48°25'17.0"N 34°57'13.0"E).

У Лубнах була відкрита меморіальна дошка Віктору Дмитренку.

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Наші щирі співчуття рідним і близьким. Разом з його родиною, друзями й знайомими сумують всі лубенці, всі кому не байдужа доля нашої країни, майбутнє дітей і онуків. Пам’ять про Героя, який поклав життя за мирне небо над нашою головою завжди буде жити в наших серцях.

Вшануймо Героя, низько схиливши голови! Вічная йому пам’ять і слава!