Новини міста та району

Серед безлічі професійних свят День металурга і гірника завжди займав особливе місце, оскільки металургія протягом усієї історії розвитку держави була однією з основних галузей вітчизняної економіки, базою промислової могутності нашої країни.

У цей день щирі вітання звучать на адресу працівників гірничо-металургійної промисловості – вальцювальників, сталеварів, машиністів, горнових, агломератників, прохідників, скіпових.

Шановні металурги й гірники!

Нехай залізне терпіння стане Вам у нагоді для досягнення поставленої мети. Будьте гнучкими й винахідливими у здоланні всіх життєвих труднощів і теперішніх викликів долі. Хай Ваша сталева твердість духу та стійкість будуть надійними стінами фортеці, що зветься життям.І хай воно наповниться чистотою і ніжністю сріблястого блиску та магнітними властивостями, що притягуватимуть удачу та наснагу.

А ще бажаємо Вам міцного здоров’я,фізичної витривалості, вагомих трудових успіхів, надійних партнерів, сталого родинного благополуччя та матеріального достатку.

                               Голова районної ради                                                                                   Г.М.Угляниця

  Сучасний стрімкий світ відкриває перед нами великі можливості. Ми поспішаємо жити, не замислюючись над тим, що іноді потрібно зупинитись, потурбуватись про себе, про своє здоров’я. Лише здорова людина відчуває себе повноцінною особистістю і лише здорова людина приносить користь суспільству.

   Нещодавно Світлана Чупайда, бібліотекарка Л-Ромоданівської сільської бібліотеки, для користувачів юнацького віку провела інформаційний мікс «Здоров’я - це скарб, цінуй його». Вона розповіла про згубні наслідки шкідливих звичок, а саме: тютюнопаління, вживання наркотичних засобів. Наше здоров’я у наших руках, тільки від нас залежить, яким воно буде протягом життя. Тож потрібно приділяти велику увагу здоров’ю з дитячих літ і не стати на згубний шлях. Кожного дня все більше сучасної молоді обирають здоровий спосіб життя, спрямовують зусилля на збереження та зміцнення свого фізичного гарту.

30 років тому український народ консолідувався навколо ідеї державності та довів, що прагне творити власну долю на власній землі. Цей день фактично дав поштовх до нової сторінки історії України, окреслив місце незалежної держави на карті світу.

16 липня 1990 Верховна Рада УРСР ухвалила державно-правовий акт, що має велике історичне значення. 357-а голосами "за" при чотирьох "проти" була ухвалена Декларація про державний суверенітет УРСР.

У преамбулі цього документа проголошувалося “верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах”. Територія України в наявних кордонах проголошувалася недоторканою. Підкреслювалося також виключне право українського народу на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Верховна Рада проголосила право країни на власні збройні сили, внутрішні війська, органи державної безпеки. Україна брала зобов’язання не поширювати, не виготовляти й не нарощувати ядерну зброю. Майбутня зовнішня політика України, визначена Декларацією, вбачалася як нейтральна, першочерговим її завданням визначалося забезпечення національних інтересів України. По суті, Декларація створила основу для республіканської законотворчості, незалежності від союзного законодавства.

Василь Барка (cправжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) – талановитий письменник і поет, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки – народився 16 липня 1908 року в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині.

Навчався в духовному училищі, у трудовій школі. Після закінчення семирічки – у Лубенському педагогічному технікумі. З 1927 вчителював на Донбасі. Через конфлікт із партійними чиновниками переїхав до Краснодару, де вступив до місцевого педагогічного інституту на філологічний факультет. Продовжуючи навчання, вступив до аспірантури на українське відділення, але змушений був перевестися до відділу історії середньовічних західноєвропейських літератур Московського педагогічного інституту. Одночасно з навчанням в аспірантурі працював в Краснодарському художньому музеї науковим співробітником, вивчав європейський живопис.