dmholova30 січня свій Ювілейний День народження святкує депутат Лубенської районної ради VIII скликання Волошин Андрій Сергійович.

Шановний Андрію Сергійовичу!

Від імені депутатського корпусу, виконавчого апарату Лубенської районної ради прийміть привітання з Днем народження.

Бажаємо, щоб здоров'я, успіх та щастя у Вашому житті примножувалось, а фортуна завжди вела Вас за собою! Нехай сьогоднішнє свято принесе Вам радість від теплих слів, сказаних щиро і від душі, від подарунків і квітів! Добра і процвітання Вам на довгі роки!

З повагою,

голова Лубенської районної ради                    Тетяна КАЧАНЕНКО 

630 360 1580375358 668Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

  Бій під Кру́тами — бій, що відбувся  16 (29 січня)  1918 року на залізничній станції Крути  під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом  Червоної гвардії під проводом есера  Михайла Муравйова (згодом за свою жорстокість та свавілля страченого більшовиками) та загоном з київських курсантів і козаків " Вільного козацтва", що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

     В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

     Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти  Брест - Литовський договір, який врятував молоду українську державність.

     Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні у Києві біля  Аскольдової могили голова  Українсткої Центральної ради Михайло Грушевський  назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет  Півло Тичина  присвятив героїчному вчинкові вірш "Пам'яті тридцяти"

     Найкраще  ситуацію  описав Володимир Винниченко у своїй книзі " Відродження нації":

«…Це була війна впливом… Наш вплив був менший. Він був уже остільки малий, що ми з великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків. Більшовики, правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас.

Єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомого робітництва, яке гаряче стояло за українську державність, розуміючи за нами ту державність так само, як і ми її розуміли»…1b4abb6 iii vijsk zjizd min

     Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006  року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.

   Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.

   Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її.

Вічна слава героям Крут!

На зображенні може бути: текстДержавний Прапор є одним із державних символів певної країни. Це стяг правильної геометричної (частіше прямокутної) форми із спеціальним забарвленням. Кольори прапора відбивають національні традиції, які ідентифікують певну територію протягом тривалого історичного періоду.
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про Державний прапор України», де було зазначено, що національний прапор являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. На той момент синьо-жовтий прапор переможно майорів над Україною вже півроку.
Історія української державної символіки сягає ще часів давньої Русі. Поступово викристалізувалося саме таке поєднання кольорів. Те, що саме синьо-жовтий стяг стане державним, було задекларовано ще у 1990 році, коли ряд міських рад підняли його над українськими містами. Саме його все частіше почали використовувати під час виступів та акцій у 1990-1991 роках.На зображенні може бути: текст
24 серпня 1991 року група депутатів занесла до сесійної зали синьо-жовтий прапор, розміром 8 × 4 метри, і накрила ним трибуну. По проголошенню незалежності України, 4 вересня 1991 року, після триразового голосування депутатів, синьо-жовтий національний прапор було урочисто піднято над будинком парламенту.
18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому біколору статус офіційного прапора країни. З того дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН. Далі – Постанова ВРУ від 28 січня 1992 і, нарешті, стаття 20 Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 року. Там записано: «Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів».
Зараз синьо-жовтий прапор є офіційним символом держави Україна.
На зображенні може бути: текст «27 счня мижнародний день пам' ятi̇ жертв голокосту»27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост в Україні
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.На зображенні може бути: 4 людини, люди стоять, пам’ятник та на відкритому повітрі
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

На зображенні може бути: 1 особа та телефонСуб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

  Нагадуємо! До 1 вересня 2022 року в Україні триває компанія одноразового (спеціального) добровільного декларування - цивілізований спосіб легалізації доходів. Більш детальна інформація за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .

  Головне управління ДПС у Полтавській  області