Особливості заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткуаання
Відповідно до п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.
Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) (далі – Наказ № 859).
Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду, емфітевзис):
1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;
2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:
1 – коду рядка;
2 – номера категорії об’єктів;
3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);
6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).
Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.
Лубенське управління
ГУ ДПС у Полтавській області
Нові розміри єдиного податку та єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців
Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-ІХ від 14.11.2019 року в Україні зросли прожитковий мінімум і мінімальна зарплата, у зв’язку з чим будуть діяти нові розміри єдиного податку та єдиного соціального внеску для трьох груп фізичних осіб-підприємців.
З 1 січня 2020 року мінімальна зарплата в Україні зросла на 600 гривень – до 4 723 гривень, мінімальний прожитковий мінімум до 30 червня 2020 року встановлений на рівні 2102 гривні. З урахуванням того, що розмір ЄСВ становить 22% від мінімальної зарплати, з 1 січня 2020 року він зріс до 1039,06 гривень (в минулому році було 918,06 гривень).
Оподаткування ФОП першої групи тепер щомісяця становитиме 1249,26 гривень (в 2019 році – 1110,16 гривень). З цієї суми 210,20 гривень складе єдиний податок, решта 1039,06 грн. – єдиний соціальний внесок. Нагадаємо, що у фізосіб-підприємців цієї групи дохід за рік не повинен перевищувати 300 тисяч гривень, а працювати можна лише без найманих працівників.
ФОП другої групи (дохід до 1,5 млн гривень на рік, максимум 10 найманих працівників) будуть платити 1983,66 гривень на місяць. Єдиний податок для них складе 944,60 гривень, решта 1039,06 гривень – єдиний соціальний внесок.
Розмір єдиного податку для фізичних осіб-підприємців третьої групи (дохід до 5 млн гривень на рік) буде залежати, зокрема, від розміру доходу. ФОП, які сплачують податок на додану вартість, будуть платити за схемою: єдиний податок (3% від доходу) + ПДВ + ЄСВ. Для тих ФОП, які не будуть платниками податку на додану вартість, єдиний податок складе 5% від доходу + ЄСВ.
Лубенське управління
ГУ ДПС у Полтавській області
До уваги платників податку на додану вартість!
Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області у зв'язку із набранням чинності Законами України від 05 грудня 2019 року N 344-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю" (далі - Закон N 344) і від 20 грудня 2019 року N 425-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу" (далі - Закон N 425) та з метою оперативного інформування платників ПДВ повідомляє про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.
Зміни, внесені Законом N 344 до пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ
До 01.01.2025 продовжено дію нульової ставки ПДВ для операцій з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (пункт 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
При цьому у порівнянні з попередньою редакцією пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у тексті зазначеного пункту ПКУ слова "інвалід", "дитина-інвалід", "громадські організації інвалідів" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю", "громадські об'єднання осіб з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі.
В абзаці третьому пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ приведено у відповідність найменування Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" до чинного - "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
Таким чином, підприємствам та організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю до 01.01.2025 подовжили право на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у пункті 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Зміни, внесені Законом N 425 до пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ
До 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку - боржника та/або поручителя (майнового поручителя - заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку - боржник та/або поручитель (майновий поручитель - заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням (пункт 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом N 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюються платником податку - боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку - поручителем (майновим поручителем - заставодавцем, іпотекодавцем).
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII.
Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року N 1414-VIII "Про фінансову реструктуризацію".
Термін "майновий поручитель" визначено у Законі України від 05 червня 2003 року N 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон N 898). Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника (стаття 1 Закону N 898).
Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.
Зміни, внесені Законом N 425 до пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ
Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ у частині визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.
Так, згідно з новою редакцією пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об'єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
При цьому, до внесення вказаних змін, норми пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв'язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.
Лубенське управління
ГУ ДПС у Полтавській області
ДПС запустила пілотний проєкт «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт»
Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області інформує, що з метою запровадження нових електронних сервісів Державна податкова служба України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий».
За допомогою цього електронного сервісу не лише співробітники уповноважених органів державної влади, але й пересічні громадяни зможуть перевіряти, чи законно транспортні засоби перевізників здійснюють переміщення пального або спирту етилового.
«Наш новий сервіс дозволяє об’єднати реальні зусилля громадськості та органів державної влади навколо нагальної проблеми подолання схем нелегального обігу пального та спирту. Це у свою чергу дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету, а також стимулюватиме розвиток чесного підприємництва», – прокоментував запуск нового сервісу Голова ДПС Сергій Верланов.
На сьогодні електронний сервіс «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/vehicles.
Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Раніше ДПС за підтримки Міністерства фінансів України також запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».
Лубенське управління
ГУ ДПС у Полтавській області
Зміни до Закону України ”Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”
З 13 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 14 січня 2020 року № 440-IX, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України ”Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI.
Так, статтю 25 Закону доповнено новим абзацом, за яким у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів)".
Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Лубенське управління
ГУ ДПС у Полтавській області