10 цікавих фактів про День Соборності України
22 січня 2022 року будемо відзначати 103-тю річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України. Нагадаємо всім землякам, що сила нації в єдності! Отже, до вашої уваги цікаві факти про цей день.1. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
2. Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. У 1895 році у праці «Україна irredenta» Юліан написав, що прапором української буржуазії є «вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».
3. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник, підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився, затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й досі лишається загадкою.
4. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. 
Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.
Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.5. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки. Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт був підписаний.
6. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.
7. У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році указом президента Віктора Януковича День соборності 22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже у 2014 році після його втечі.
8. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.
9. Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.
10. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання українців, проходять молебні за Українську державу.
21.01.2022 “Вікіпедія” обрала найкраще фото Полтавської області 2021 року.
Переможцем номінації “Найкраща фотографія Полтавської області 2021” в українській частині найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки” стало аерофото Мгарського Спасо-Преображенського монастиря фотографині Катерини Поліщук.Мета конкурсу “Вікі любить пам’ятки” — отримати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу під вільною ліцензією для ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей з усього світу. А також привернути увагу українців до культурної спадщини, пізнати забуті та маловідомі сторінки своєї історії.
Преображенський Мгарський чоловічий монастир заснували 1619 року на кошти княгині Раїни Могилянки Вишневецької. Населення монастиря складалося здебільшого з колишніх запорозьких козаків. Монастир існував до 6 серпня 1919 року, коли більшовики розстріляли ченців на чолі з ігуменом Амвросієм. Пізніше на території колишнього монастиря була дитяча колонія, дисциплінарний батальйон, військові склади, а пізніше споруду передали під піонерський табір. У травні 1993 року в Мгарській обителі відновили чоловічий монастир.
У списку пам’яток Полтавської області 3404 об’єкти, з них трохи більше половини — 1806 пам’яток вже мають фото у Вікісховищі (53%).
Цього року 25 конкурсантів завантажили 1083 фото 368 об’єктів культурної спадщини (з них світлини 89 пам’яток — завантажені вперше). Усього за час проведення конкурсу у номінації брали участь 244 автори.
Шановні жителі Лубенщини!
22 січня наша держава відзначає велике свято — День Соборності України. Цей зимовий день 1919 року закарбувався у всесвітній історії як день, коли велелюдне зібрання українців на Софіївській площі у Києві проголосило Злуку Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
День Злуки став символом зміцнення українськоїнації, доказом незламності нашого духу та щирість бажання бути незалежними! Історичний Акт 1919 року увінчав прагнення українців, століттями розділених і поневолених різними імперіями, жити у своїй єдиній європейській державі!
Сьогодні Соборність України означає духовну згуртованість усіх громадян навколо національної єдності, спротиву зовнішній агресії, недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів.
Від імені депутатського корпусу, виконавчого апарату Лубенської районної ради прийміть вітання із Днем Соборності України!
Міцного здоров’я вам та вашим близьким, благополуччя та плідної праці на користь Лубенщини та України в цілому!
З повагою,
голова Лубенської районної ради Тетяна КАЧАНЕНКО
Захисників Донецького аеропорту вшановують 20-го січня, у день завершення оборони летовища
20 січня – День Пам’яті «Кіборгів», захисників Міжнародного аеропорту «Донецьк» ім.С.С.Прокоф’єва.Героїчне протистояння сил АТО російським окупантам та їхніми найманцям в Донецькому аеропорту ім. Прокоф’єва почалося в травні 2014 року і тривало 242 дні. Оборона летовища стала символом мужності, незламності та бойового духу українських воїнів.
За рік, у 2016 році за підтримки Благодійного фонду учасників бойових дій «Єдність побратимів» та громадської організації «Українська асоціація інвалідів АТО» вперше було проведено вечір пам’яті ветеранів – захисників Донецького аеропорту «Легендарні герої-кіборги».
Коротко і хронологічно:
У ніч з 16 на 17 січня 2015 року до нового терміналу ДАП прибуває підкріплення від 90-го окремого аеромобільного батальйону у складі 15 осіб, які одразу вступають у бій. 17 січня кіборги відбили в бойовиків частину території аеропорту, завдавши їм втрат, евакуйовано 23 поранених українських бійців та вивезено тіла трьох загиблих.
20 січня 2015 року бойовики підірвали колони, які тримали перекриття аеропорту.
Саме 20-го січня зафіксовано найбільші втрати серед українських захисників під час оборони ДАП – загинув 41 військовослужбовець Збройних Сил України.
Власне, 20 січня 2015 року завершилася оборона летовища. А тому цей день вважається завершенням героїчної оборони аеропорту.
Уже 21 січня 2015 року сили АТО почали вихід з ДАП через руйнування об’єкта.
З огляду на хронологію подій тих днів, керівництвом Збройних Сил України ініційовано відзначення Дня вшанування захисників Донецького аеропорту щороку саме 20-го січня – у день, коли завершилася оборона, а Україна водночас втратила у ДАП найбільше своїх синів.
І скільки б не пройшло часу Україна і українці не мають права забути. якою ціною виборювалася і продовжує виборюватися незалежність і територіальна цілісність держави... "Кіборги" дивляться на нас з небес і вірять що ми не зрадимо, не підведемо, не зведемо нанівець всі завоювання Революції Гідності ... Ми обов'язково переможемо і сонце Миру обов'язково засяє над Україною!
СЛАВА УКРАЇНІ І СЛАВА ЇЇ ГЕРОЯМ! ПАМ'ЯТАЄМО КОЖНОГО!
