ЛУБЕНСЬКА РАЙОННА РАДА

6 квітня у опорному закладі «Тарандинцівська ЗШ  І-ІІІ ступенів» відбувся захід – урок мужності,  що мав  назву: «Ніхто, крім нас» і був приурочений четвертій річниці початку АТО.

23 роки Україна не знала війни, її сини і доньки ставили за приклад  патріотизм своїх  пращурів: сильних і вольових козаків, людей, які  пережили голодомори,  пройшли горнило ІІ Світової війни,  гідно виконали  громадянський обов»язок у Республіці Афганістан,  рятували країну від «мирного атома» у Чорнобилі. Сучасникам довелося  ж  стати учасниками АТО, захищати територіальну цілісність держави, право бути господарями на своїй землі, право свободи вибору, який намагалися приборкати, але не змогли, бо вольовий народ став на захист своїх прав. Тож на відкритому  уроці , який  торкав за душу,  поєднав у собі минуле і сьогодення,  події 4  болючих років   для України, яка  втрачала найкращих своїх синів, але  боролася і  продовжує боротись за мирне майбутнє своєї держави побували голова районної ради Григорій Угляниця, голова райдержадміністрації Тетяна Кача ненко, заступник голови райдержадміністрації Ігор Нестеренко, голова штабу «За єдину Україну» Олександр Жалдак, голова ГО «Спілка ветеранів АТО» Леонід Шабля,  його заступник Дмитро Сацький, учасники АТО, представники ЗМІ. Делегацію гостинно зустрічав  на тарандинцівській землі сільський голова Анатолій Тітенко, а на порозі опорного  закладу, де на сьогодні навчається 134 учні,  а базу знань їм дає 19 учителів  -   директор школи, Заслужений учитель України Микола Кадука. 

Перед початком уроку гості завітали до етнографічного музею, відвідали літературиний музей Василя Симоненка, один з найкращих в Україні, який має багатющий матеріал про життя і творчість поета-шістдесятника, випускника школи 1952 року Василя Андрійовича Симоненка, потому ж перейшли до актової зали, де і проходив захід. Його ведучі- вчитель англійської мови Валентина Юрченко та вчитель географії Юрій Мажора, апелюючи до публіки, закликали молодь пам»ятати,  цінувати і берегти свою землю,  традиції,  вболівати за долю держави, намагаючись власними зусиллями бути корисними країні, людям, які її боронять від ворога. З вуст вчителів,  учнів звучали пронизливі вірші, патріотичні пісні,  на мультимедійній дошці з»являлись  пісенні ролики  про події в АТО, про біль гірких втрат, про сподівання, що над  Україною заголубіє мирне небо. Згадали і вшанували хвилиною мовчання усіх загиблих, на Лубенщині – це 12  чоловіків, серед яких і уродженець села Роман Павленко, який поклав голову під Дебальцево.

До дітей апелювали не лише педагоги, напутні слова лунали і з вуст гостей .

Бути  справжніми патріотами,   гарно навчатись, на радість батькам  закликав молодь голова районної ради Григорій   Угляниця, який впевнений, що лише  розумна, вольова нація здатна побудувати міцну державу,  відбудувати сплюндровані ворогом міста і села.

Дякувала за захід, який згуртовує, налаштовує патріотично  і голова райдержадміністрації Тетяна Качаненко, висловивши сподівання, що  майбутнє України все-таки  буде мирним, без АТО, а діти матимуть безтурботне дитинство, без куль і «градів».

Свої побажання молоді висловили і сільський голова Анатолій Тітенко, словами вірша односельця, колишнього директора школи, пенсіонера Василя Бута, і голова ГО «Спілка ветеранів АТО» Леонід Шабля,  який згадав, як, перебуваючи в зоні АТО,  разом з побратимами  звільняв від ворога Маріуполь, Гранітне, Волноваху…, і  голова штабу «За майбутнє України» Олександр Жалдак, який  говорив про діяльність штабу, часом непрості місії – доставку  двохсотих.

У руках учнів запалали свічки – символ пам»яті про загиблих земляків. А завершився захід  на  позитивній ноті, вірі в те, що переможемо, подолаємо, зможемо, бо маємо гідні  приклади самовідданості,  про це у заключному слові сказав директор опорного закладу Микола Кадука. Тож нехай напередодні Великодніх свят усі побажання, мрії і сподівання здійсняться, а майбутнє України буде сонячним!     

На Лубенщині продовжується кампанія добровільної дачі крові  - тиждень донорства. Тож кожен небайдужий мешканець району і міста може завітати до медзакладу – Лубенської обласної станції переливання крові, аби виконати благородну місію: підтримати людей, які потрапили у складну життєву ситуацію чи знаходяться на лікарняному ліжку, бійців АТО, які зазнали поранень, а така небайдужість стовідсотково повертається сторицею, врятує чиєсь життя. Такої думки дотримується голова районної ради Григорій Угляниця, працівники виконавчого апарату районної ради Юлія Алєксандрова, Руслан Дацій, які долучилися до великодушної справи.

Двері станції завжди відкриті, тут раді бачити всіх, хто готовий прийти на допомогу іншим, тож поспішайте, не стійте осторонь!

А ще тут щиро дякують депутатському корпусу районної ради, який рішенням однієї з сесій спрямував кошти районного бюджету на зміцнення матеріально-технічної бази станції.

1 квітня  у районному будинку культури відбувся творчий вечір поета, літератора, члена національної спілки журналістів, очільника Лубенської міськрайонної організації «Просвіта» Олександра Печори.  Захід не приуроченій круглій даті, але , як пожартував митець, багато-багато років тому, місяцем раніш йому було 17 , а  наразі – це просто спілкування.  Хтось називає Олександра Печору народником, порівнюючи з Василем Симоненком, хтось  революціонером і бунтарем, бо вірші  разючі, відкриті, часом колючі, та головне – правдиві,  а правда ніколи не була легкою, тому думки різні.

Привітати поета з його творчим дебютом  прийшли керівники міста і району -   голова районної ради Григорій Угляниця, міський голова  Олександр Грицаєнко, колеги-літератори, мешканці міста і району, громадськість.

Тож зі сцени Олександр Андрійович декламував  власні вірші, які вражають правдивістю, болем за Україну, її  як мужніх, так  і негожих синів. На творчому шляху поета – 15 збірок  різної тематики, тож  шанувальники почули Печору різного: залюбленого у рідний край,  в село, яке, на жаль, занепадає, в природу, побачили і поета-лірика, але найбільше – гострого рецензента  реалій сьогодення у віршах «Він такий», «Правдолюб Кіндрат», «Подорожні роздуми», «Балада про долю»….

Вірно підмітив  у вітальному слові голова районної ради Григорій Угляниця: твори -   реалії сьогодення, побажавши поету,  першому лауреату премії Василя Симоненка, з 15 збірок, які він має,  упорядкувати одну, найразючішу , щоб її побачили народні депутати, щоб, приймаючи закони,  впроваджуючи  медичну, освітню реформи, в першу чергу чули простих людей,  селян, їх проблеми. Він побажав митцеві подальших успіхів, щоб його  вірші читали, цитували, брали за основу пісень, а надихала на нові звершення  родина, донька і син, які успадкували від батька  любов до слова. Користуючись нагодою керівник   також вручив грошову винагороду   лауреату премії Симоненка 2017 року -  Олександру Житинському, яку митець   не отримав  під час вручення диплома в січні. 

До побажань долучився і міський голова Олександр Грицаєнко, подарувавши літератору  сорочку з написом: «Я люблю Лубни».

Власні вірші  читала донька Людмила, тож  лубенці мали нагоду впевнитись у таланті, який  живе в цій родині, а   рушієм сили, творчої думки  для своїх дітей був і залишається Олександр Андрійович.  

Вечір пройшов на позитиві: квіти, вірші, пісні,  живе спілкування – все, що  робить наші душі  щирішими,  а серце змушує битись чимдуж! Тож нехай  творча муза не полишає Олександра Печору, а ми з нетерпінням  чекатимемо на цікаве і змістовне, актуальне, важливе і таке необхідне для душі!