26 квітня у день 32 роковин Чорнобильської катастрофи на Лубенщині відбулися традиційні міськрайонні заходи. Розпочалися вони з пам»ятної ходи.: колона з прапорами, ікооною «Чорнобильський Спас» у складі якої керівники - голова районної ради Григорій Угляниця, голова райдержадміністрації Тетяна Качаненко, міський голова Олександр Грицаєнко, заступники голови райдержадміністрації Сергій Сіряченко, Ігор Нестеренко, депутати обласної ради Руслан Ляшко, Владислав Мостовенко, Олександр Сиченко, Олександр Сірик, голова ГО «Союз.Чорнобиль. України» Микола Чудак, голови 5 чорнобильських організацій, ліквідатори, переселенці, представники ЗМІ попрямувала до пам»ятного знака «чорнобильцям», де і відбувся скорботний мітин.
Присутні Згадали 86 рік, коли близько 3000 тисяч луб енців у складі 5 дивізії імені В. Чапаєва стали на боротьбу з «мирним атомом», всього ж у ліквідації наслідків взяло близько 600 тис. осіб. Лубенщина одна з перших кинулась ліквідовувати наслідки техногенної катастрофи, тому місто Лубни невипадково називають містом «чорнобильців», про це у своєму виступів говорив міський голова Олександр Грицаєнко, наголошуючи на тому, що проблеми «ліквідаторів» залишаються відкритими і впродовж років ці мужні люди під владними структурами відстоюють власні права на гідне життя, соціальні гарантії, які по праву заслужили, але яких до сьогодні не мають у повній мірі.
Дякувала «чорнобильцям» за їх мужність і героїзм і голова райдержадміністрації Тетяна Качаненко, закликаючи героїв бути дружніми, не відступати від власних позицій.
Слово чорнобильцям сказали і Володимир Пилипенко, громадський діяч, і голова міськрайонної громадської організації «Чорнобильці Лубенщини» Василь Піцура, заступник голови міської громадської організації інвалідів «Ветерани Чорнобиля» Лариса Погребняк, емоційним був виступ і ліквідатора Іван Пиріга.
Схвилювала присутніх і промова вдови Ольги Куксань, чоловік якої був першим очільником ВГО «Союз. Чорнобиль. України» , депутатом районної ради, який раптово півроку тому пішов із життя. Вдова говорила про біль, який об»єднає усіх вдів, закликала чорнобильців і надалі бути активними, не здавати позицій, які постійно відстоював її покійний чоловік, а також жити для родин.
Померлих ліквідаторів вшанували хвилиною мовчання, до пам»ятника лягли живі квіти, запалали свічки.
Свічки палали і у Мгарському Спасо-Преображенському монастирі, де братія монастиря відправила панахиду за померлими «чорнобильцями», по закінченню якої відбувся мітинг на Зажур-горі біля Алеї пам»яті. Слова взяв голова ВГО «Союз.Чорнобиль. України.» Микола Чудак, який з болем повідомив, що Алея розростається, цього року березовий гай зріс ще на 45 берізок, а всього ж їх 851. Микола Чудак відкрито оголосив акцію непокори, яку активно підтримали побратими-ліквідатори. Тож якщо ліквідаторів не почують, лубенці готові до активних наполегливих дій, під стінами Кабміну.
До ліквідаторів звернувся голова районної ради Григорій Угляниця, який з прикрістю повідомив, що про ліквідаторів активно згадують двічі на рік: у квітні та грудні, коли річниця трагедії, та коли день ліквідатора, в будні ж «чорнобильці» залишаються сам на сам з проблемами, адже їх, обпалених Чорнобилем, не чують на законодавчому рівні, але здавати позиції – неможна. А завдання сучасників – гідно виховати молодь, яка чітко усвідомить важливість зробленого простими, звичайними людьми задля майбутнього.
Померлих вшанували хвилиною мовчання. А на живих чекав традиційних куліш.