21111100                                                                       

  25 років минуло з того часу, як останній радянський солдат покинув афганську землю. 25 років невгасимим болем і трепетом душі згадують ветерани, дружини, матері і вдови опалене війною слово «Афганістан». Сьогодні ми низько схиляємо голови перед героями, які мужньо і віддано виконували інтернаціональний обов’язок на території не лише цієї країни, а й інших держав світу.

    Реалізуючи в районі завдання Президента України щодо забезпечення соціального захисту учасників бойових дій на території інших держав,       12 лютого в приміщенні музичної школи відбувся міськрайонний вечір вшанування воїнів – інтернаціоналістів. Мужні, сповнені доблесті і честі, осяяні орденами і медалями, у переповненому залі вони щиро сприймали кожне слово, що линуло зі сцени.

 

    До присутніх зі словами глибокої вдячності за відданість і героїзм звернулися голова районної державної адміністрації Віктор Алєксєєнко, голова районної ради Олексій Дядечко, міський голова Олександр Грицаєнко, голова Лубенської спілки ветеранів Афганістану Валерій Биченко, голова ради ветеранів міста Олексій Пивовар. В черговий раз до проведення заходу долучився народний депутат України Володимир Пилипенко. Очільники району наголосили, що у той складний час зовсім юні 18-20 річні хлопці з честю і гідністю виконували військовий обов'язок, і сьогодні наше завдання низько вклонитися, з глибокою повагою згадати кожного. А щира пісня у виконанні Ірини Шемет – солістки Окіпського СБК, дуету у складі Інни Скиби та Наталії Ляшенко Засульського СБК, народного жіночого вокального ансамблю «Любисток» районного будинку культури, Володимира Матяша – директора Тернівського СК, Юрія Задорожнього – соліста РБК та вірш, прочитаний директором Калайдинцівського СБК Світланою Лагутою, не залишили байдужими жодного з присутніх, а гучні оплески вкотре стали доказом неперевершеної сили музики і слова, яке знову і знову влучає у саме серце:

Була війна жорстока і кривава,

Горів вогонь і забирав життя.

Учасникам боїв довічна слава!

І вічна пам'ять тим, хто йшов без вороття!