Два роки минули від того страшного для нашої країни дня, коли беззаконно і кровожерно російська армія розпочала повномасштабне вторгнення в нашу державу з метою її знищення. Але війну російська держава розпочала не тоді, а значно раніше – десять років тому.
Минуло 730 днів із того дня, як мирні українські міста і села здригнулися від бомбардувань та вибухів, а в родину кожного з нас прийшли страшні слова – повномасштабна війна.
Минуле знає багато підступних прикладів, коли сусід без будь-яких причин ішов війною на сусіда, вбиваючи його родину й забираючи його майно. Але цивілізований світ роками думав, що часи варварства залишилися тільки в книжках світової історії. На жаль ми дізналися, що світ помилився: варвари живуть уздовж багатьох кілометрів українського кордону і прийшли на наші землі вчиняти злочини та сіяти смерть.
Ірпінь і Буча, Бахмут і Маріуполь, Херсон і Харків, Запоріжжя і Миколаїв, Дніпро, Вінниця, Одеса, Кременчук,Миргород, Київ… Маленькі міста і великі села, лікарні і садочки, багатоповерхівки і мальовничі сади, електростанції, заводи і церкви, школи і університети … Ліси і поля, військові і цивільні, жінки і діти, домашні улюбленці і дикі тварини… Не вистачає слів, щоб перерахувати всі смерті, всі руйнування, весь біль…
Та Україна вистояла й щосекунди дає відсіч російським загарбникам. Саме загарбникам та варварам.
Ми платимо титанічну ціну за це – ми втрачаємо найдорожче, дорогих рідних наших Героїв. Велика вам подяка і низький уклін українському війську!
Висловлюємо вдячність українським воїнам та підносимо молитви до Всевишнего про благословення для них у боротьбі за захист і свободу України. Вшановуємо пам’ять кожного із захисників, хто віддав своє життя за Україну і підносимо молитви, щоб Бог укріпив й утішив кожну українську родину, яка постраждала від наслідків війни!
Дякуємо натхненним волонтерам, всім людям доброї волі за допомогу, підтримку, за військове спорядження, за опіку для українських біженців, дякуємо кожному, хто вдень і вночі крок за кроком іде стежкою Перемоги.
Шлях є важким, але разом ми здатні здолати його. Віримо, що незабаром над кожним клаптиком нашої землі замайорить синьо-жовтий прапор
Вічна пам’ять усім, чиї життя забрав російський терор!