24 листопада Україна вшановує 85-ту річницю Голодомору. У рамках вшанування на Лубенщині традиційно на Зажур-горі біля меморіалу «Голодомор-33» відбувся мітинг - реквієм, який зібрав усіх небайдужих українців, щоб разом згадати чорні сторінки історії держави, пом»янути тих, хто загинув страшною голодною смертю у краї, який славився дорідними урожаями, працьовитими людьми, які стали жертвами жорстокої системи знищення української нації. «Помирали сім»ями, родинами, селами, містами, залишаючи на землі пустку. Стогнала Україна, перетворюючись на хрести і могили», – про це все говорили ведучі – дівчата в національних костюмах з колоссям в рухах, з кетягами калини, які, стоячи біля пам»ятного знака - дзвону з хрестом, який є першим Всеукраїнським меморіалом жертвам геноциду, збудованим у 93 році, зустрічали учасників мітингу, що сформувавшись в одну велику колону, завмерли в зажурі біля меморіалу.
Серед учасників мітингу голова Лубенської районної ради Григорій Угляниця, заступник голови облдержадміністрації Андрій Пісоцький, голова Лубенської райдержадміністрації Тетяни Качаненко, заступники голови райдержадміністрації Сергій Сіряченко, Ігор Нестеренко, міський голова Лубен Олександр Грицаєко, народний депутат України Руслан Богдан, депутати обласної ради Лариса Сухопар, Олександр Сірик, керівники делегації територіальних громад області, сільські голови району, старости, депутати районної ради Лідія Різуненко, Володимир Тихович, Володимир Сидоренко, Василь Кулик, Тетяна Гребінник, представники громадських організацій, ЗМІ. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам»ять невинно убієнних. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ Київського патріархату Владика Федір разом з братією відправив панахиду, потому ж до меморіалу лягли живі квіти, колосся, кетяги калини, запалали свічки – символ пам»яті народу про голод 1932-1933,1921-1923, 1946-1947 років.
Цього дня свічка пам»яті про Голодомор о 16.00 запалає у вікнах кожного українця, так ми згадаємо пращурів, які загинули страшною голодною смертю, маленьким вогником зігріємо їхні душі. Ми пам»ятаємо і будемо пам»ятати!
