17 грудня на подвір’ї Новаківської ЗШ зібралися учні, вчителі, мешканці громади, солдати 101 бригади охорони штабу Збройних Сил України. Тут відкривали меморіальну дошку випускнику школи, старшому солдату Владиславу Кучеренку, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО. Серед присутніх були також голова Полтавської обласної ради Петро Ворона, голова районної ради Олександр Темченко, голова райдержадміністрації Роман Сидоренко. Скорботний захід розпочала сільський голова Новаківської сільської ради Лариса Кісенко. Зі сльозами на очах вона згадала яким був Владислав, висловила від усієї громади співчуття батькам Світлані Володимирівні та Ігорю Миколайовичу, наголосивши на тому, що пам’ять про хороброго односельця житиме вічно у серцях тих, хто його добре знав.
У своєму виступі голова Полтавської обласної ради Петро Ворона говорив про те, що завдання кожного українця – берегти мир в державі і Влад гідно справився із завданням. Прикро, що доля відміряла йому так мало літ, адже скільки залишилось не зробленого, не втіленого в життя. В зоні АТО гинуть найкращі сини України, ті кому будувати безхмарне майбутнє держави, і, як зауважив очільник області, ми не повинні забувати про цю жертовність ні на мить.
Про те, що патріотизм Владислава, готовність самовіддано захищати Батьківщину від кривдників, буде гідним прикладом для мешканців району говорив у своєму слові і голова райдержадміністрації Роман Сидоренко.
А Сергій Гром, підполковник 101 бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України, саме тієї бригади, де проходив військову службу Владислав, отримавши військову спеціальність - водій бронетранспортера, звання «Старший солдат», де був нагороджений медаллю «За відмінну службу», наголошував на прекрасних людських якостях юнака: чесності, високому професіоналізмі, працелюбності, принциповості.
Про нездійсненні обірвані мрії, материнські сльози, батьківську тугу, скорботу друзів і односельців прозою і віршами розповідали заступник директора Новаківської ЗШ Віра Галіченко, учні восьмого класу Олександр Пархоменко, Марина Мисник, Олександра Карпенко.
Право відкрити меморіальну дошку, виготовлену на замовлення 101бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України, було надано брату Владислава Олександру Кучеренку та найкращому товаришеві Володимиру Кісенку. Дошку освятив Ієрей Вадим. Пам’ять Владислава присутні вшанували хвилиною мовчання. До меморіалу лягли живі квіти, як символ світлого спогаду і скорботи за молодим лубенцем, який понад усе любив життя, рідну землю, що повсякчас надихала його на безстрашний подвиг.
Скорботний захід закінчився, але присутні не поспішали розходитись, вони підходили до меморіальної дошки аби ще раз поглянути у вічі сміливому юнаку, який віддав життя за територіальну цілісність нашої держави. Цей пронизливий погляд на граніті вкотре підтвердив усім лубенцям, що Новаківська земля виховала справжнього героя, пам’ять про якого живе і житиме у наших серцях завжди.
