картинка

З 2019 року уряд розпочинає реформу екстреної медичної допомоги. Перші області, в яких розпочнеться реформа – Вінницька, Тернопільська, Полтавська, Одеська, Донецька та місто Київ.

Зміни почнуться в областях, що мають інфраструктуру, можливості для перекваліфікації медиків та продемонстрували свою управлінську ефективність під час реформи первинної медичної допомоги, – зазначають у МОЗ.

 

У цих регіонах закуплять нові «швидкі» з новим обладнанням, створять сучасні диспетчерські, працівники бригад екстреної меддопомоги пройдуть додаткове навчання і будуть отримувати вищі зарплати.

На Полтавщині ще наприкінці 2018 року розпочалось оновлення автопарку екстреної медичної допомоги. Створена сучасна диспетчерська, а працівники бригад вже проходять навчання.

Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф найбільший медичний заклад в області. Він має 4 станції (Полтава, Миргород, Лубни, Кременчук) та підстанції (в кожному районі).

Швидку медичну допомогу розділять на екстрену (необхідна термінова госпіталізація) та невідкладну (у людини загострення хронічної хвороби, висока температура та тиск).

Коли викликати швидку медичну допомогу, а коли лікаря

Бригаду екстреної допомоги потрібно викликати, якщо наявні:

  • серйозні травми (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови);
  • раптовий больовий синдром, судоми;
  • головний біль, що супроводжується запамороченням і нудотою;
  • гострий біль у черевній порожнині та поперековому відділі;
  • зовнішня кровотеча, блювання кров’ю;
  • втрата свідомості;
  • раптовий розлад дихання;
  • порушення мови, слабкість у кінцівках;
  • гіпо- та гіперглікемічна кома;
  • гіпертермічний синдром;
  • ознаки гострого отруєння;
  • анафілактичний шок (у тому числі викликаний укусами змій і тварин);
  • тепловий удар або переохолодження;
  • асфіксія всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, задуха);
  • гострі психічні розлади (поведінка, небезпечна для життя хворого й довколишніх);
  • передчасні пологи, викидень, кровотеча.
  • Дитина не просинається або навіть не реагує на Ваші дотики;
  • Шкіра дитини бліда або синюшна;
  • Дитина важко дихає (задишка, утруднене дихання);
  • У дитини блювання після кожного прийому їжі;
  • У дитини висипання на шкірі;
  • У дитини судоми;
  • У дитини шумний утруднений вдих;
  • У дитини віком від народження до 3-х місяців життя температура тіла 380 С.

 

Звертатись до лікаря в поліклініку або у стаціонар якщо:

  • У дитини погіршується загальний стан;
  • Дитина більше спить, не посміхається або менше активна, ніж зазвичай;
  • Дитина п’є менше рідини та має зменшену кількість сечопускань;
  • У дитини суха шкіра та слизові оболонки (губи та ротова порожнина), “запалі” очі і дитина не спокійна й дратівлива;
  • Лихоманка триває у дитини більше 5 днів;
  • Температура тіла дитини 39,5 С.

 

А при таких симптомах, якщо ви вважаєте за потрібне, можете проконсультуватись з педіатром або зателефонувати йому:

  • Якщо у дитини відсутня хоч одна з вище згаданих ознак, то спостерігайте за дитиною вдома. Забезпечте рясне пиття. Регулярно оцінюйте загальний стан дитини, забезпечте догляд та підтримання комфортного стану дитині. При температурі вище 38,5 С, використовуйте парацетамол або ібупрофен у віковому дозуванні.
  • Не використовуйте одночасно два препарати з парацетамолом.
  • Дітям до 18 років не давайте ацетилсаліцилову кислоту.

 

За матеріалами сайту Оржицької районної ради